За кілька років легальний гральний бізнес в Україні перетворився на помітного платника податків. Якщо на початку роботи регульованого ринку надходження вимірювалися сотнями мільйонів гривень, сьогодні йдеться вже про десятки мільярдів. У 2025 році галузь сплатила близько 17 млрд грн податків, а ще понад 1,7 млрд грн бюджет отримав від ліцензій.
Показовими є й платежі окремих учасників ринку. Наприклад, GGBET ще при отриманні українських ліцензій перерахував до державного бюджету 146,73 млн грн: 120,6 млн грн за ліцензію на букмекерську діяльність та 26,13 млн грн за ліцензію на онлайн-казино. Це саме ліцензійні платежі, а не загальна сума сплачених компанією податків, тому ці показники важливо не змішувати.
Саме поєднання податків і плати за право працювати на регульованому ринку формує економічний ефект для держави. Компанії сплачують податки зі своєї діяльності, виконують функції податкових агентів, а ліцензійні платежі є окремим джерелом бюджетних надходжень.
Від 240 млн до 17,4 млрд грн
Найцікавіше в українському випадку — навіть не абсолютна сума, а швидкість, з якою змінилися податкові надходження.
За даними Асоціації українських операторів грального бізнесу, динаміка виглядає так:
- 2021 рік — 0,24 млрд грн
- 2022 рік — 0,72 млрд грн
- 2023 рік — 10,4 млрд грн
- 2024 рік — 17,1 млрд грн
- 2025 рік — 17,4 млрд грн
Таким чином, за п’ять років сума податків збільшилася приблизно у 72 рази. При цьому 2025 рік уже не демонстрував такого стрімкого приросту, як попередні періоди: порівняно з 2024-м надходження збільшилися приблизно на 1,6%.
Офіційні дані державного регулятора близькі до цієї оцінки. PlayCity повідомляє про майже 17 млрд грн податкових надходжень у 2025 році та понад 1,7 млрд грн надходжень від ліцензій.
Це важливе уточнення для оцінки реального внеску галузі: ліцензійні платежі не є податками. Відповідно, коли йдеться про кошти, які легальний ринок приносить державі, ці дві категорії варто показувати окремо.
Які саме податки сплачує галузь
17 млрд грн — це не один спеціальний «податок на азартні ігри». Фіскальна модель значно складніша.
За підсумками 2025 року найбільшу частину надходжень становив податок на прибуток підприємств — близько 11,2 млрд грн. Ще приблизно 4,1 млрд грн припало на податок на доходи фізичних осіб, а 1,2 млрд грн — на військовий збір.
Таким чином, близько двох третин усіх податкових надходжень галузі забезпечив саме податок на прибуток.
Окрему роль відіграє оподаткування виграшів. Організатор азартних ігор виступає податковим агентом, а відповідні доходи гравців підлягають оподаткуванню ПДФО та військовим збором відповідно до вимог Податкового кодексу.
У результаті бюджет отримує надходження на різних етапах: від діяльності самого бізнесу, від доходів фізичних осіб та через систему ліцензування.
Ліцензії — ще одне джерело надходжень
Для легального ринку можливість працювати передбачає отримання відповідної ліцензії. Плата за неї надходить до спеціального фонду Державного бюджету.
При цьому існують окремі бюджетні коди для різних видів діяльності — зокрема наземних казино, казино в інтернеті та інших передбачених законодавством напрямів.
У 2025 році надходження від ліцензій у сфері азартних ігор перевищили 1,7 млрд грн.
Тобто економічний внесок регульованого ринку не закінчується 17 млрд грн податків. До цієї суми потрібно окремо додавати ліцензійні платежі, хоча методологічно об’єднувати їх із податками в один показник не зовсім коректно.
Що показують результати останніх років
Довший період дозволяє побачити масштаб галузі ще краще. Рахункова палата підрахувала, що протягом 2021–2024 років суб’єкти грального бізнесу та оператори державних лотерей нарахували 36,4 млрд грн податків, зборів та інших платежів. Фактично до зведеного бюджету за цей період надійшло 29,1 млрд грн. Ще близько 0,6 млрд грн було перераховано у вигляді ЄСВ.
За той самий період задекларовані доходи відповідних суб’єктів господарювання становили 282,3 млрд грн.
Ці цифри показують уже не просто окремий сегмент індустрії розваг, а повноцінний сектор економіки з великими фінансовими потоками та відповідною податковою базою.
Чому для бюджету важливий саме легальний ринок
Головна економічна відмінність легального оператора від нелегального очевидна: держава бачить його діяльність і може її оподатковувати.
Ліцензований бізнес працює через офіційну фінансову інфраструктуру, звітує перед державою, сплачує податки та ліцензійні платежі. Це стосується всього спектра продуктів — від ставок до казино ігор в інтернеті.
Саме тому питання легальності ринку має не лише регуляторний, а й безпосередньо фіскальний вимір. Кошти, які проходять через нелегальний сектор, значно складніше перетворити на стабільну податкову базу.
І цей аспект стає особливо важливим, коли масштаб ринку вимірюється десятками мільярдів гривень.
Держава отримує можливість бачити реальні операції
Ще один етап розвитку системи — запуск Державної системи онлайн-моніторингу (ДСОМ).
Її принципова відмінність від звичайної звітності полягає в деталізації даних. Система працює цілодобово та фіксує фінансові операції: ставки, повернення коштів і виплати виграшів. Кожна операція передається як окрема транзакція з унікальним ідентифікатором.
Доступ до первинних транзакційних даних отримує і Державна податкова служба. Вони використовуються, зокрема, для розрахунку GGR, а також ПДФО та військового збору з виграшів.
Для держави це принципово новий рівень контролю. Замість оцінки ринку виключно за деклараціями з’являється можливість зіставляти звітність із фактичними операційними даними.