Глобальні демографічні тренди свідчать: населення планети стрімко старіє. До кінця XXI століття частка людей віком від 65 років і більше зросте майже вдвічі. За оцінками ООН, деякі держави матимуть понад 45% населення пенсійного віку. Дослідження підтверджує — Україна в переліку.
Європа займає верхню позицію серед старіючої нації
Поки що більшість країн із найбільшою часткою людей літнього віку — це держави Європи. Але вже до середини століття ініціативу перехоплять Східна та Південно-Східна Азія. Японія, Південна Корея, Сінгапур і Гонконг входять до переліку держав, де очікується найбільш інтенсивне старіння населення.

У Південній Кореї частка людей 65+ може перевищити 46%, а у Китаї — досягти 47%. Це наслідок тривалого падіння народжуваності, збільшення тривалості життя та жорсткої міграційної політики.
Європа робить ставку на мігрантів
Європейський Союз бореться зі старінням шляхом імміграційної підтримки. Завдяки трудовим мігрантам, багато країн зберігають баланс між поколіннями. Німеччина, Франція та інші держави оновлюють стратегії щодо залучення молодої робочої сили з-за меж ЄС.
Україна: старіння пришвидшилося через російську війну
Україна входить до переліку країн, де темпи старіння населення стали ще стрімкішими на тлі війни. За прогнозами ООН, до 2100 року понад 41% громадян України буде у віці 65 років і старше.
Це пов’язано з:
- Військовими діями, що спричинили значну втрату населення та масову еміграцію.
- Молодь масово виїжджає за кордон, зокрема трудові мігранти.
- Падіння народжуваності — історично найнижчі показники фіксуються саме в період війни.
- Високий рівень смертності серед працездатного населення через мобілізацію та війну.
Старіння населення створює серйозні виклики для економіки, охорони здоров’я та соціального забезпечення.
Українська пенсійна система: чому ситуація критична
Старіння населення стає справжнім викликом для економіки України, адже вже зараз пенсійна реформа потребує термінового перегляду та дій. Головна з яких — нестача фінансових ресурсів. Сьогодні українські пенсії фінансуються коштом внесків працюючих громадян. Однак через демографічний спад, масштабну трудову міграцію та наслідки війни кількість платників зменшується, а кількість пенсіонерів — зростає.
У більшості країн Європи, крім солідарної моделі, діють накопичувальні пенсійні фонди. Це дозволяє формувати додаткові виплати для людей похилого віку. В Україні ж повноцінна накопичувальна система поки не запущена, що обмежує можливості для підвищення пенсій.
За прогнозами демографів, вже до 2050 року понад чверть українців будуть у віці 65+. Це означає подальше збільшення навантаження на бюджет і зростання видатків на соціальну підтримку. Країни ЄС також стикаються зі старінням населення, однак заздалегідь вжили заходів: поступово підвищили пенсійний вік, впровадили гнучкі схеми виходу на пенсію та автоматичну індексацію виплат.В Україні пенсійний вік залишається переважно на рівні 60 років, однак у разі недостатнього трудового стажу він може бути вищим. У ЄС цей показник часто становить 65–67 років.
