Уряд готує масштабний законопроєкт, який об’єднає ключові податкові та митні зміни та забезпечить виконання умов кредитної програми МВФ на $8,1 млрд. Проєкт, який уже готовий до подання на розгляд Кабміну, включить ініціативи щодо ПДВ для фізичних осіб-підприємців, оподаткування доходів через цифрові платформи, мита на міжнародні посилки та продовження дії військового збору після завершення воєнного стану.
Деталі законопроєкту опубліковано на сайті Мінфіну
“Законопроєкт уже готовий і найближчими днями буде поданий на розгляд Кабміну”, — повідомило джерело в уряді.
ФОПи, OLX, Uklon та посилки з-за кордону: за що платитимемо більше вже у 2026 році
Одна з найбільш обговорюваних новацій — обов’язкова реєстрація платником ПДВ для ФОП із річним доходом понад 4 млн грн. Раніше планувалося запровадити ПДВ для підприємців з доходом понад 1 млн грн, але після переговорів із МВФ поріг збільшили.
За оцінками уряду, нові правила торкнуться близько 257 000 ФОПів замість 660 000. Для ФОП 1, 2 та 4 груп пропонується фіксований платіж близько 10% від мінімальної зарплати, або приблизно 850 грн на місяць. Окремо, 3 група сплачуватиме 1% від доходу.
Впровадження ПДВ для великих ФОП планується з 1 січня 2027 року.
Податок на доходи через онлайн-платформи
Ще одна сумнівна ініціатива уряду стосується цифрового бізнесу. Доходи, отримані через платформи на кшталт OLX або Uklon, оподатковуватимуться на рівні до 5%. Під тиском МВФ уряд діє в сторону формалізації доходів та легалізації онлайн-економіки.
Для багатьох підприємців і самозайнятих це необхідність вести прозорий облік прибутків і податкових зобов’язань, а державі — можливі додаткові надходження до бюджету.
Митні зміни для покупок з-за кордону
Законопроєкт також передбачає посилення контролю за міжнародними відправленнями. Посилки до €45 залишаться без ПДВ, а покупки до €150 оподатковуватимуться новими правилами. Дохід від онлайн-покупок до €2000 на рік звільняється від оподаткування.
За розрахунками представників уряду, податкові зміни можуть принести державі додатково до 60 млрд грн на рік.
Військовий збір — назавжди
Військовий збір у розмірі 5%, який наразі стягується під час війни, може залишитися чинним і після її завершення. За словами уряду, це рішення необхідне для стабільного фінансування оборони, поки триває реформа Збройних сил України.
Термінове рішення: до кінця березня 2026 року
Прем’єр-міністр Юлія Свириденко зазначила, що ухвалення закону до кінця березня 2026 року є ключовою умовою для отримання траншу МВФ у розмірі $8,1 млрд. Водночас, поки що у Верховній Раді немає достатньої кількості голосів для його прийняття.
Законопроєкт формує своєрідний “маяк” для наступних переглядів програми МВФ, створюючи прогнозовану і структуровану податкову систему.
Великий прекрасний податковий закон в обмін на гроші від МВФ
Україна знаходить на тому етапу співпраці з Міжнародним валютним фондом, де швидкість і якість рішень стають критичними. На кону — доступ до мільярдів доларів, необхідних для підтримки макрофінансової стабільності. Проте політична інерція всередині країни ризикує перетворити цей шанс на втрачений ресурс.
Ключова умова продовження програми — перегляд податкової політики. Йдеться не лише про підвищення ставок, а про новий сигнал міжнародним партнерам: Україна готова фінансувати власну стійкість. Водночас Верховна Рада України демонструє обережність, відкладаючи розгляд непопулярних рішень, які можуть викликати суспільне невдоволення. Втім, після візиту місії Міжнародний валютний фонд до Києва 18 березня уряд отримав додатковий стимул для активізації подальших дій.
МВФ тисне та не поступається
У центрі напруги — баланс між політичними ризиками та економічною необхідністю. Ініціативи, що асоціюються з командою Володимир Зеленський, стикаються з опором частини депутатського корпусу.
Представники МВФ дедалі чіткіше тиснуть на власну позицію. За словами Прішила Тофано, темпи виконання зобов’язань викликають занепокоєння. Очікується, що команда під керівництвом Гевін Грей активізує діалог із законодавцями, намагаючись перевести дискусію з політичної площини в технократичну.
Дефіцит часу та грошей
Фінансова архітектура країни залишається вразливою. У разі затримки зовнішнього фінансування уряд може зіткнутися з прірвою в бюджеті вже найближчими місяцями. У цьому сценарії Національний банк України потенційно повернеться до прямого фінансування бюджету — інструменту, який вважається крайнім заходом.
Нагадаємо, 18 березня 2026 року Міжнародний валютний фонд у Києві розпочав переговори з владою щодо податкової політики, бюджету та реформ. Ключова мета — забезпечити фінансову стабільність України та виконання умов для отримання міжнародної допомоги.
