Міністерство цифрової трансформації України та Міністерство юстиції презентували нову категорію у порталі Дія — A1.2 “Вимушене переміщення за межі України”. Тепер сервіс дозволяє оформитизаяву на компенсацію для тих, хто був змушений залишити країну після 24 лютого 2022 року або не зміг повернутися додому.
Як подати заяву про вимушене переміщення за межі України в Дії
Подавати заяву в додатку “Дія” можуть повнолітні громадяни України. Для дітей або осіб, які потребують опіки, заяву можуть подавати батьки або законні представники. Ключова вимога — цифровий підпис: Дія.Підпис або кваліфікований електронний підпис.
Цікаво, що подача у категорії A1.2 не обмежує тих, хто вже скористався категорією A1.1 для внутрішнього переміщення.
Покрокова інструкція на компенсацію
Подача заяви на компенсацію у новій категорії побудована за принципом цифровізації та передбачає наступні дії:
- Авторизуватися на порталі Дія — через BankID або інші можливі способи.
- Обрати категорію A1.2 “Вимушене переміщення за межі України”.
- Заповнити обставини виїзду — від подій, що змусили залишити країну, до інформації про перетин кордону або неможливість повернення.
- Додати підтверджувальні документи, якщо вони є — паспортні відмітки, довідки про прихисток тощо.
- Підписати заяву Дія.Підписом або КЕП та надіслати заяву на розгляд.
Важливо вказати якомога більше деталей:
- тривалість перебування за кордоном,
- місця тимчасового проживання,
- обставини неможливості повернення додому,
- інше громадянство, якщо таке є.
Категорія A1.2 є ще одним інструментом для інтеграції даних у Міжнародний Реєстр збитків України. Кожна заява не лише фіксує особисту історію переміщення, але й слугує доказом для міжнародних партнерів та потенційних виплат.
“Подавайте заяву в Дії, кожен зафіксований факт — це доказ, який бачить світ”, — зазначили в представники міністерства.
Для держави це спосіб оцінити масштаби вимушеної міграції та спланувати підтримку громадян. Наразі суми можливих виплат невідомі. Проте кількість ВПО в Україні зростає з кожним днем війни.
В Україні зареєстровано 4,62 млн ВПО: де проживає найбільше переселенців
Україна увійшла в 2026 рік із 4,62 мільйона офіційно зареєстрованих внутрішньо переміщених осіб. Такі дані станом на 17 грудня 2025 року оприлюднило Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності України.
Портрет українського переселенця
Із загальної кількості ВПО:
- 2,76 мільйона — жінки,
- 1,86 мільйона — чоловіки.
Гендерний розподіл є очікуваним в умовах воєнного стану та мобілізаційних обмежень.
Дорослі становлять переважну більшість — 3,78 мільйона осіб . Водночас 837,4 тисячі — це діти. Фактично кожен п’ятий переселенець є неповнолітнім.
Де найбільше ВПО
Найбільша концентрація внутрішньо переміщених осіб зберігається в регіонах, близьких до лінії фронту або економічних центрах країни.
Лідером залишається Харківська область — 511 048 осіб. Далі йдуть:
- Донецька область (506 695),
- Дніпровська область (467 799),
- Київ (435 778),
- Луганська область (270 920),
- Київська область (237 175),
- Запорізька область (224 370),
- Одеська область (223 614),
- Львівська область (202 068).
Натомість найменша кількість переселенців зафіксована в Рівненська область — 42 586 осіб та Волинська область – 43 245 ВПО. Значна частина людей обирає регіони з розвиненою інфраструктурою або території, максимально наближені до рідного дому.
Коли тимчасове стало постійним: виклики інтеграції
Попри значні обсяги допомоги, ключовим питанням 2026 року стає не лише підтримка, а інтеграція. Йдеться про працевлаштування, забезпечення житлом і створення умов для економічної активності переселенців. Левова частина переселенців не мають стабільного житла.
4,62 мільйона ВПО — не лише про статистику. По факту — це реальний соціальний зсув, який формує нову економічну реальність України. І те, наскільки ефективно держава підтримає переселенців, визначатиме її стабільність життя на найближчі роки. В умовах війни чи вже без неї.
Нагадаємо, російська війна спричинила стрімку демографічну кризу в Україні: мільйони втрат, масова міграція та рекордне падіння народжуваності. Експерти попереджають, що країна може зіткнутися з ефектом “втраченого покоління” і довгостроковими соціально-економічними наслідками.
