Україна наближається до переходу на європейську модель оподаткування роздрібних покупок. Про новий формат заявив міністр фінансів Сергій Марченко, підкресливши, що країна рухається до практики, де податок з фізичних осіб стягується безпосередньо в момент придбання товару.
Україна готується до переходу на європейську модель оподаткування покупок: що зміниться для ринку
Нова модель передбачає, що покупець сплачуватиме податок одразу при розрахунку на касі. Тобто податкове навантаження буде інтегроване у вартість товару, а не вибудовуватиметься через окремі декларації чи постфактумні платежі.
“Ми будемо запроваджувати європейську практику оподаткування — коли фізична особа сплачує податок одразу при купівлі. Так це працює в Європейському Союзі. Ми й так мали до цього прийти, просто прийдемо вже через рік. Не з 1 січня”, — зазначив Марченко.
Запровадження такої системи робить процес прозорішим для покупця та зменшує операційне навантаження на бізнес — особливо у роздрібному секторі.
Поступовий перехід: бізнес отримає час на адаптацію
Мінфін наголошує, що реформа не стартуватиме одномоментно. Україні необхідно модернізувати касову інфраструктуру, оновити бухгалтерські стандарти та розробити технічні регламенти.
Планується:
- поетапне впровадження механізму,
- тестовий період для бізнесу,
- оновлення касового та облікового програмного забезпечення,
- поступова комунікація для споживачів.
Повна реалізація реформи очікується протягом 2026 року після технічної підготовки.
Європейський відголос: зміни у митних та податкових підходах
Ініціатива узгоджується з потребою гармонізації українського законодавства з європейськими нормами. Раніше Єврокомісія запропонувала запровадити фіксоване мито у 2 євро на всі посилки до 150 євро, що надходять до країн ЄС. Захід спрямований на зниження частки неконтрольованого імпорту, який стимулюють глобальні маркетплейси,, накшталт Temu чи AliExpress.
Україна, що рухається шляхом інтеграції до європейських ринків, логічно бере курс на уніфікацію митних та податкових правил.
Як реформа вплине на українців, бізнес і державу
За оцінками експертів, новий механізм стане одним із наймасштабніших переглядів податкових правил у роздрібному секторі за останні роки.
Для споживачів:
- податок буде “зашитий” у фінальну ціну;
- процес покупки стане прозорішим;
- з’явиться прогнозованість при формуванні вартості товарів.
Для бізнесу:
- касові системи потребуватимуть оновлень;
- бухгалтерська звітність стане простішою;
- знизиться ризик податкових суперечок через автоматизацію розрахунків.
Для держави:
- зросте дисципліна сплати податків;
- зменшиться обсяг тіньового обороту;
- система стане ближчою до податкової моделі ЄС, що важливо для євроінтеграції.
Чому саме зараз
Україна опинилася на етапі, коли фінансова система потребує одночасно і спрощення, і посилення контролю та більшої ефективності. Модель “податок у вартості товару” дозволяє вирішити обидва завдання — автоматизувати збір платежів та зменшити кількість податкових точок ризику. Перехід до європейської практики — крок до сучасної історії України, яка рухається в напрямку прийняття до ЄС.
Податки в Європі: де вигідніше жити та вести бізнес
У ЄС податкові системи значно різняться: від прогресивних схем у скандинавських країнах до плоских низьких ставок у Східній Європі. Так Німеччина, Франція та Швеція потрапляють у рейтинги країн із найбільшим податковим навантаженням. Для топ-доходів прибутковий податок може перевищувати 50%. У поєднанні з високими соціальними внесками це суттєво зменшує чистий дохід. Для підприємців і стартапів такий підхід стимулює до стратегічного планування та оптимізації бізнес-витрат.
Але Європа пропонує й альтернативу. Низькі фіксовані ставки податку на доходи й корпоративні податки роблять країни Східної та Південної Європи привабливими для фрілансерів, ІТ-фахівців і власників малого бізнесу.
Де вести бізнес вигідніше
Країни з найнижчими податковими ставками:
- Румунія. ставка ПДФО — 10%, корпоративний податок — 16%. Спеціальні пільги доступні для ІТ-фахівців, науковців і представників агросектора.
- Болгарія. ПДФО та корпоративний податок — по 10%. Соціальні внески залишаються мінімальними, що робить країну привабливою для стартапів і самозайнятих.
- Угорщина. Єдина ставка ПДФО 15%, корпоративний податок — 9%. Система проста і прозора, що зручно для малого бізнесу.
- Кіпр. Прогресивний прибутковий податок до 35% компенсується низьким корпоративним податком 12,5% та можливістю отримати пільги для міжнародного бізнесу. Додатковий бонус — програма ВНЖ через інвестиції від €300 000.
Угорщина та Ірландія увійшли до списку бізнес-хабів із низьким корпоративним податком: 9% і 12,5% відповідно. Кіпр пропонує 12,5% на корпоративний прибуток, а також податкові пільги для міжнародних компаній.
Слід враховувати й соціальні внески. У Румунії вони становлять близько 2 000 євро на рік, у Болгарії — близько 1 000 євро, тоді як у Данії показник сягає 45% доходу. Такі розбіжності суттєво впливають на фінансову ефективність бізнесу.
