Український книжковий ринок залишається в зоні слабкого попиту. Ключова проблема — витрати українців на дозвілля становлять лише 1% місячного бюджету. Критично низький рівень у порівнянні з європейськими економіками, де аналогічний показник у Німеччині та Нідерландах сягає 16–17%.
Про це свідчать результати щорічного дослідження книжкового ринку 2025 року, яке презентував Український інститут книги.
Фактично книжка в Україні залишається товаром другорядного попиту, що формує структуру всього ринку — від тиражів до прибутковості видавництв.
Ринок у грошах зростає, але інфляція з’їдає позитивний результат
За підсумками 2025 року сукупний дохід українських видавців сягнув 8,9 млрд грн проти 8,2 млрд роком раніше. З фінансової сторони ринок додав 8,5%, однак інфляція на рівні 9,2% повністю нівелювала зростання.
У реальному вимірі сектор фактично залишився на місці — показники покращилися, але купівельна спроможність та обсяги ринку не зросли.
Концентрація прибутків в одних руках
Структура галузі демонструє чіткий розрив між великими та малими книгарнями: 54% видавців зафіксували зростання доходів, проте саме вони формують 76% ринку. Водночас 46% компаній показали падіння, контролюючи лише 24% доходів.
Дані Книжкової палати України демонструють змішану динаміку. У 2025 році в країні видано понад 15 000 назв книг і брошур загальним тиражем понад 33 млн примірників. Додатково — понад 1,1 тис. образотворчих видань із накладом 3,5 млн.
Кількість назв зросла лише на 4% у річному вимірі, тоді як тиражі скоротилися майже на 2%. На ділі, асортимент галузі зростає, проте масовість споживання падає.
Після різкого провалу 2022 року галузь відновлюється, однак до довоєнних і тим більше доковідних показників ще не повернулась.
Український книжковий ринок стискається: книгарні закриваються, продажі падають
За даними учасників галузі, лише за березень 2026 року в країні припинили роботу щонайменше 6 книгарень. Про це повідомив директор видавництва “Ранок” Віктор Круглов, наголосивши, що ринок увійшов у фазу регулярного закриття торгових точок.
Серед закритих книгарні-кав’ярні у Вінниці та Кропивницькому, які відкривалися у 2023-2024 роках на фоні зростання інтересу до книжкового бізнесу та очікувань державної підтримки.
Мережа Yakaboo закриває свій єдиний фізичний магазин на Хрещатику, фактично виходячи з офлайн-сегмента в центрі Києва.
Видавництво “АртБукс” також закриває власну книгарню на Великій Васильківській, пояснюючи рішення збитковістю.
Раніше мережа “Книголенд” закрив точку в підземному торгівельному просторі на Майдані Незалежності, а ще одна локація на Русанівці перебуває під питанням подальшої роботи. Додатково окремі мережі, зокрема Readeat і “Сенс”, звітують про мільйонні фінансові втрати за підсумками року.
Падіння середнього чека
Одним із ключових індикаторів погіршення ситуації стало різке зниження середнього чека. За оцінками учасників ринку, у першому кварталі 2026 року він скоротився приблизно вдвічі.
Структура споживання також різко змінилася. Якщо раніше покупець у книгарні зазвичай обирав 3–5 книжок, то зараз — здебільшого одну або дві позиції.
Споживача все більше переходить в онлайн
За результатами дослідження було відмічено зростання онлайн-продажів книжок. Та загальна купівельна активність залишилася — українці не збільшують витрати на читання навіть попри розширення цифрових каналів.
Останній рік показав, що сектор значною мірою залежить від державних стимулів. Серед них:
- звільнення книжок від ПДВ,
- програми підтримки попиту на кшталт “єКнига”, “Пакунок школяра”, “Зимова тисяча”,
- механізми кешбеку.
Окрему роль відіграють закупівлі для бібліотек та підтримка участі видавців у міжнародних книжкових ярмарках через Український інститут книги.
Чи може книжковий ринок вийти на зростання
Учасники галузі вказують на кілька потенційних точок зростання. Серед них:
- масштабні державні закупівлі книжок для бібліотек,
- розширення програм прямого стимулювання попиту,
- субсидії для роздрібних книгарень.
Окремо обговорюється підвищення ефективності кешбек-програм як інструменту формування сталого попиту.
