Коли у 2009 році з’явився Bitcoin, його сприймали не просто як новий платіжний інструмент. Це була ідея, спроба створити фінансову систему, яка існує поза державами, центральними банками й традиційними правилами. Децентралізація, анонімність, відсутність посередників — саме ці принципи перетворили криптовалюту на символ цифрової свободи. Видання Business.org.ua аналізує у статті, чому ринок криптовалют більше не може існувати за правилами, які фактично були відсутні.
Ера анонімності криптовалют завершується — що далі
Минуло понад п’ятнадцять років з моменту появи першої криптовалюти, і ринок цифрових активів з того часу радикально змінився. Криптоактиви стали повноцінною частиною глобальної економіки, їхня капіталізація вимірюється трильйонами доларів, а серед інвесторів дедалі більше банків, інвестиційних фондів і міжнародних корпорацій.
Разом із масштабом зросли й ризики. Злами бірж, банкрутства великих криптокомпаній, шахрайські схеми, маніпуляції цінами та використання цифрових активів у тіньовій економіці продемонстрували очевидну річ — операції з криптовалютами необхідно регулювати на державному рівні. Зараз суперечки точаться навколо питання, яким має бути регулювання, щоб воно не знищило одну з найдинамічніших інновацій фінансового сектору XXI століття.
Криптовалюта як спекуляційний актив
Попередні роки криптовалютний ринок розвивався швидше, ніж законодавство. Біржі відкривалися за лічені місяці, нові токени з’являлися щодня, а децентралізовані фінанси пропонували сервіси, яких традиційні банки ще навіть не могли уявити. Парадоксальним є інший факт — ця свобода забезпечила вибухове зростання індустрії, але водночас вона стала джерелом найбільших проблем.
Висока волатильність перетворила багато криптоактивів на об’єкти спекуляцій. Курси окремих токенів здатні змінюватися на десятки відсотків за кілька годин, а це означає, що ризики для інвесторів залишаються надзвичайно високими.
Кіберзлочини — ще одна проблема, з якою складно впоратися без втручання державних органів контролю. За останні роки криптоіндустрія пережила десятки масштабних атак на біржі, DeFi-протоколи та кросчейн-мости. Кожен такий інцидент означав не просто втрату цифрових активів, а мільярдні збитки для користувачів, які часто не мали жодного механізму компенсації.
Використання криптовалюти в Україні та за її межами у незаконній діяльності — головний доказ того, що без відповідного регулювання цей ринок активів стане другим “даркнетом”. Попри те, що переважна більшість транзакцій є цілком легальними, цифрові активи використовувалися і використовуються надалі для відмивання коштів, обходу санкцій, фінансування злочинних схем і приховування походження капіталу.
І ще один аспект, який довгий час залишався поза увагою. Якщо банк порушує закон або брокер неправомірно використовує кошти клієнтів, існують регулятори, суди й механізми захисту прав споживачів. У криптоіндустрії такого захисту практично не було. У разі банкрутства біржі чи шахрайства користувачі нерідко залишалися сам на сам зі своїми втратами.
Чому держави так прагнуть отримати контроль над криптовалютами
Гадаєте, що держави просто прагнуть заборонити криптовалюти? Це не так, насправді більшість регуляторів переслідують зовсім іншу мету — зробити ринок зрозумілим, передбачуваним і безпечнішим.
Біржі, кастодіальні сервіси, емітенти токенів та інші учасники ринку рік за роком отримують нові вимоги щодо прозорості роботи, корпоративного управління, управління ризиками та зберігання активів клієнтів, і вони є на 100% обгрунтованими. Всі ці нововведення мають на меті убезпечення активів користувачів, не більше.
Процедури KYC та AML, які давно стали нормою для банківського сектору, дедалі активніше інтегруються і в криптоіндустрію. Регулятори прагнуть зробити цифрові активи частиною легальної фінансової системи, а не паралельною економікою, для боротьби з відмиванням коштів і фінансуванням тероризму.
Відсутність державного регулювання крипторинку впливає і на залучення інституційних інвесторів. Великі банки, пенсійні фонди чи страхові компанії не працюватимуть на ринку, де відсутні чіткі правила.
Відмінності у регулюванні крипторинку у світі
Європейський Союз зробив ставку на комплексний підхід. Регламент MiCA (Markets in Crypto-Assets) формує єдині правила для всіх держав-членів, визначаючи вимоги до емітентів криптоактивів, криптобірж, кастодіанів та інших постачальників послуг.
У Сполучених Штатах модель інша, тут контроль розподілений між кількома регуляторами. Залежно від природи активу до процесу залучаються SEC, CFTC та органи фінансового моніторингу.
Незалежно від юрисдикції простежується спільна тенденція — дедалі більше країн переходять до ліцензування криптовалютних бірж, операторів гаманців, кастодіальних сервісів та емітентів стейблкоїнів.
Як змінюється регулювання криптовалют в Україні
Україна поки лише формує повноцінну модель регулювання ринку віртуальних активів. Законодавство перебуває на етапі доопрацювання, а його основою має стати гармонізація з європейськими правилами, насамперед із регламентом MiCA (Markets in Crypto-Assets).
Одним із важливих кроків стало оновлення Цивільного кодексу. Віртуальні активи отримали статус цифрових речей, тобто були визнані окремим об’єктом цивільних прав. Це означає, що криптовалюта офіційно розглядається як майно, яке має економічну цінність, хоча й не прирівнюється до законного платіжного засобу.
Окремим питанням залишається оподаткування операцій із цифровими активами. Наразі обговорюються різні моделі оподаткування доходів фізичних і юридичних осіб, а також порядок їх декларування. Очікується, що фінальна модель буде максимально наближена до європейських підходів і забезпечить прозорі правила як для інвесторів, так і для бізнесу.
Правове регулювання криптовалюти в Україні саме по собі не є гарантією успіху. Надмірні вимоги можуть створити не менше проблем, ніж їхня повна відсутність. Якщо правила стануть занадто жорсткими, молоді криптокомпанії просто мігрують у юрисдикції з м’якшим законодавством.
У результаті країна отримує більше контролю на папері, але втрачає інвестиції, таланти та технологічний розвиток. Втім, і повна свобода у питанні використання криптовалют вже не працює. Вона підриває довіру до ринку, відлякує великий капітал і створює системні ризики для економіки.
