Кабмін готує новий механізм підтримки аграрного бізнесу — виробники зможуть залучати фінансування, використовуючи зібране зерно як заставу. Очікується, що це дозволить господарствам забезпечити необхідні витрати на осінню посівну й не поспішати з реалізацією врожаю в період низьких закупівельних цін.
Про це повідомив міністр аграрної політики та продовольства України Тарас Висоцький повідомив в ефірі телемарафону “Єдині новини”.
Нова програма має допомогти аграріям профінансувати осінню посівну та пережити період низької ліквідності на ринку.
Зерно є, а грошей немає: уряд придумав, як допомогти аграріям пережити кризу
Проблема українських аграріїв зараз полягає не лише у вартості врожаю, а й у доступі до грошей. Через перебої з морським експортом значні обсяги зерна залишаються всередині країни. Надлишкова пропозиція тисне на закупівельні ціни, тоді як виробникам уже зараз потрібні кошти для нового виробничого циклу.
У такій ситуації продаж урожаю стає вимушеним рішенням. Фермеру потрібні гроші на пальне, добрива, насіння, оплату робіт та підготовку наступної посівної, але продавати зерно за ціною, яка не відповідає потенційній вартості, економічно невигідно.
Тарас Висоцький повідомив, що аграрії зможуть використовувати запаси зерна як забезпечення для отримання фінансування. Це має дозволити виробникам пройти період нестачі обігових коштів і відкласти реалізацію врожаю, не погоджуючись на суттєве зниження його вартості.
Хто розробляє механізм
Над програмою працюють Міністерство аграрної політики та продовольства, Міністерство економіки та Міністерство фінансів. До обговорення залучили представників аграрного бізнесу та банків.
Ключове питання — якими будуть умови кредитування. Для банків зерно має стати зрозумілим та ліквідним видом застави, а для аграріїв — джерелом доступного фінансування, яке не створюватиме надмірного боргового навантаження.
Саме від параметрів програми залежатиме, наскільки широко нею зможуть скористатися господарства.
Росія блокує експорт українського зерна
Українська аграрна модель значною мірою залежить від експорту. До початку масштабних проблем із морською логістикою порти Великої Одеси були головним каналом для вивезення зернових, олійних культур та продукції їх перероблення. На них припадало близько 90% експорту.
Після зупинки роботи морських маршрутів частина вантажів переключилася на залізницю, автомобільні перевезення та дунайські порти. Але ці напрямки не мають достатньої пропускної спроможності, щоб повністю замінити чорноморський експорт.
У результаті зерно накопичується всередині країни. Це створює подвійний тиск: ціни на продукцію знижуються, а потреба у складських площах зростає.
Наступний ризик — дефіцит сховищ
За оцінкою Мінагрополітики, якщо морський експорт не відновиться, проблеми з вільними потужностями для зберігання можуть виникнути вже в листопаді.
Міністерство оцінює потенційний обсяг аграрної продукції, яка може залишитися невивезеною, більш ніж у 27 млн тонн. Для ринку це означає не просто проблему з реалізацією поточного врожаю. Накопичені запаси можуть ускладнити приймання нового врожаю та вплинути на рішення аграріїв щодо посівної.
Навіть відновлення морських перевезень не розв’яже проблему миттєво. Україні доведеться поступово вивозити накопичені обсяги, паралельно звільняючи елеватори та інші сховища.