Росія розробила план прискореної націоналізації та продажу підприємств, що належать західним компаніям. Такий крок уряд РФ заявив як реакцію на потенційні дії Євросоюзу щодо заморожених активів РФ у Європі. Під загрозою опинилися такі корпорації, як Auchan, Metro, PepsiCo та Mondelez, повідомляє Bloomberg із посиланням на джерела, близькі до уряду РФ.
Як указ Путіна загрожує бізнесу PepsiCo, Mondelez і Auchan
Президент РФ Володимир Путін підписав указ, який дозволяє прискорено продавати як державні, так і іноземні підприємства. Процедура скорочена до 10 днів, а реєстраційні формальності значно спрощені. Для координації процесу створюється спеціальна державна структура, яка контролюватиме продажі активів.
За даними джерел Bloomberg, указ прямо пов’язаний із переговорами ЄС у Данії щодо кредиту Україні в розмірі €140 млрд, частково коштом заморожених російських резервів. Москва сприймає такі ініціативи плани як економічну загрозу і готує заходи, які можуть тиснути на Європу.
Західні компанії у зоні ризику
Попри російську війну та агресію проти України, сотні західних корпорацій продовжують роботу в Росії. Серед них: PepsiCo, Mondelez, Mars, Nestlé, а також роздрібні мережі Auchan і Metro.
Оновлений механізм націоналізації Путіна ставить під загрозу фінансові інвестиції компаній та довгострокові бізнес-плани. В разі вилучення або швидкого продажу активів, корпорації можуть зазнати суттєвих втрат та обмежень у розвитку на російському ринку.
Росія тисне на Європу та продовжує війну
За оцінками аналітиків, указ Путіна — це відповідь на потенційні дії ЄС із замороження російських резервів. Хоча Європейський Союз не планує повного вилучення коштів, Москва розглядає будь-які обмеження як загрозу та тисне на лідерів ЄС.
Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії, заявила про законність використання заморожених активів для допомоги Україні. У відповідь Путін звинуватив Захід у дестабілізації світової фінансової системи.
Глава дипломатії ЄС Кая Каллас наголосила, що країни, які не ведуть війну, нічого не бояться, а більшість міжнародних компаній продовжує діяльність у безпечних умовах.
Західні корпорації в Росії під ризиком: швидкий продаж активів — які можуть бути наслідки
Експерти прогнозують, що новий механізм приватизації може торкнутися сотень західних компаній у Росії, від FMCG та ритейлу до банківського сектора. Основні ризики:
- втрата інвестицій та капіталу;
- обмеження стратегічного розвитку;
- порушення глобальних ланцюгів постачання;
- негативний вплив на локальні ринки продуктів і послуг.
Аналітики зазначають, що навіть часткова націоналізація створює прецедент для подальших економічних конфліктів і може підштовхнути Захід до нових санкцій або юридичних дій.
Ситуація з Auchan, Mondelez та PepsiCo показує, що бізнес у Росії стає дедалі вразливим. Новий указ Путіна і створення державної структури для прискореної приватизації сигналізують про готовність Кремля тиснути на захід та продовжувати війну.
Мільярди для агресора: міжнародний бізнес продовжує підтримувати РФ
Попри санкції та публічні заяви про вихід з російського ринку, значна частина західних компаній і досі працює у РФ, фінансуючи бюджет країни-агресора. Вони сплачують мільярдні податки, які фактично підтримують військові витрати Кремля. Одночасно виплачуючи мінімальні або символічні суми на гуманітарні потреби в Україні.
З початку повномасштабного вторгнення 467 міжнародних компаній остаточно покинули Росію. У 2024 році ще 160 компаній завершили вихід. Проте понад 2 200 брендів продовжують працювати у РФ. Близько 1 300 компаній оголосили про намір піти, але юридично та фінансово залишаються присутніми на ринку.
Згідно з даними Kyiv School of Economics:
- 30% міжнародних компаній частково або повністю призупинила діяльність,
- 55% продовжують роботу,
- 12% повністю залишили ринок.
Іноземні компанії щороку сплачують до бюджету Росії мільярди доларів податків. Наприклад, лише податок на прибуток у 2022 році склав $4,8 млрд. Загальна сума від іноземних компаній у 2022–2023 роках могла досягати $20 млрд щорічно.
Найбільші платники податків у Кремль:
- Philip Morris International — $220 млн,
- PepsiCo — $135 млн,
- Mars — $99 млн,
- Procter & Gamble — $67 млн,
- Mondelez — $62 млн,
- Citigroup — $53 млн,
- Cargill — $50 млн,
- Johnson & Johnson — $42 млн,
- Coca-Cola Hellenic — $34 млн,
- Weatherford — $32 млн.
Серед країн-лідерів за податковими надходженнями від компаній: США, Німеччина та Австрія.
Деякі корпорації намагалися компенсувати податкові виплати гуманітарною допомогою Україні:
- Philip Morris виділив $10 млн,
- Mars — $22,5 млн.
Проте це значно менше за сплачені податки РФ.
Причини залишення на російському ринку: бажання зберегти ринкові позиції, високі прибутки та складнощі з виходом. Кремль встановив “податок на вихід” у розмірі 15% від вартості активів. Продаж активів можливий лише зі значними знижками та за погодженням уряду.
Багато компаній аргументують присутність “забезпеченням необхідних товарів” для населення і турботою про працівників. Однак критики наголошують, що газовані напої, шоколад та засоби для гігієни не можна вважати життєво необхідними.
Фірми, які покидають РФ, часто замінюються китайськими та турецькими конкурентами, що створює додатковий тиск на західні корпорації. Страх втратити ринкову частку змушує компанії залишатися навіть всупереч етичним та репутаційним ризикам.
Нагадаємо, раніше стало відомо, скільки заробляють міжнародні бренди в Росії: PepsiCo, Nestlé та Raiffeisen. Західні компанії продовжують отримувати прибутки та сплачувати податки для державного бюджету агресора.
