Фонд державного майна України повторно запустив процедуру приватизації Дрогобицької солеварні на Львівщині. Йдеться про 100% державної частки компанії, яка зберегла традиційний спосіб виробництва солі та працює вже понад 600 років.
Про повторний продаж повідомив виконувач обов’язків директора ТОВ “Дрогобицька солеварня” Олег Петренко. За його словами, підприємство залишається прибутковим, а зміна форми власності може відкрити доступ до капіталу, необхідного для подальшого розвитку.
“Дрогобицька солеварня — це понад 600 років безперервного виварювання солі за традиційною технологією, одне з небагатьох таких виробництв, що збереглися в Європі. Ми прибуткові, про що я постійно наголошую усім, хто цікавиться нашою солеварнею”, — написав він.
Дрогобицьку солеварню на Львівщині знову продають: деталі приватизації
Дрогобицька солеварня — це виробництво, яке зберегло технологію виварювання солі, що використовувалася протягом століть.
За даними Дрогобицької міської ради, історія підприємства бере початок у 1250 році. Водночас на офіційному сайті солеварні першою письмовою згадкою про виробництво називають 1390 рік. Дату 1250 року вказано в паспорті підприємства як рік його заснування.
У Європі залишилося небагато виробництв, де сіль досі виготовляють за подібною традиційною технологією. Саме ця особливість робить актив цікавим не лише з погляду промислового виробництва, а і як об’єкт історичної та туристичної спадщини.
Історія приватизації та продажу
Перед повторною приватизацією підприємство змінило юридичну форму. На початку червня державне підприємство “Солевиварювальний Дрогобицький завод” офіційно перетворили на ТОВ “Дрогобицька солеварня”.
За словами Петренка, це один із перших випадків повного перетворення державного підприємства на товариство з обмеженою відповідальністю в рамках оновленого законодавства про приватизацію.
Статутний капітал компанії становить 47,6 млн грн. На аукціон виставляють весь пакет — 100% державної частки.
Приватизація може змінити підприємство
Керівник Дрогобицької солеварні підтримує приватизацію, але наголошує на важливості умов її проведення. На його думку, прихід приватного інвестора може дати підприємству доступ до фінансування та створити можливості для модернізації.
Йдеться не лише про збільшення обсягів виробництва. Для солеварні потенційними напрямами розвитку можуть бути оновлення обладнання, розширення асортименту продукції, розвиток туристичної складової та посилення бренду історичного виробництва.
Водночас керівник підприємства виступає за те, щоб процес приватизації відбувався відкрито, без домовленостей і рішень, продиктованих інтересами окремих учасників.