Рада з цінних паперів та бірж Індії (SEBI) оголосила про запуск пілотного проєкту Demat 2.0. Він передбачає випуск корпоративних облігацій у вигляді цифрових токенів на основі технології розподіленого реєстру та проведення розрахунків через оптову цифрову рупію.
У межах пілотного проєкту вже три компанії випустили токенізовані облігації на загальну суму 10,25 млрд індійських рупій, що становить близько $115 млн.
Проєкт представили голова SEBI Тухін Канта Пандей та губернатор Резервного банку Індії (RBI) Санджай Малхотра під час Global Fintech Fest у Мумбаї. Водночас, запуск Demat 2.0 має модернізувати сегмент корпоративних облігацій, обсяг якого становить 53,64 трлн індійських рупій, або близько $627 млрд. Це приблизно 22,51% усього ринку облігацій країни.
Як працюватиме Demat 2.0
Demat 2.0 являє собою нову інфраструктуру для випуску, зберігання, торгівлі та розрахунків за корпоративними облігаціями.
У новій системі облігація створюється у вигляді цифрового токена в розподіленому реєстрі. Його одночасно підтримують учасники ринкової інфраструктури, а сам реєстр перебуває у власності депозитаріїв.
Система інтегрована з оптовою цифровою валютою центрального банку Індії через Unified Market Interface (UMI) Резервного банку Індії.
Це дозволяє використовувати атомарний розрахунок, за якого облігація та кошти за неї переміщуються одночасно. Крім того, виплата відсотків і погашення облігацій можуть автоматично проводитися за допомогою смартконтрактів.
На спільному реєстрі авторизовані установи отримують доступ до інформації про власників облігацій. Після цього кошти в цифровій рупії можуть автоматично надходити на їхні CBDC-гаманці у визначену дату.
За оцінкою SEBI, така модель має скоротити кількість ручних операцій, пришвидшити розрахунки та зменшити ризик помилок.
Серед основних переваг Demat 2.0 регулятор називає отримання емітентом коштів у день проведення торгів замість очікування протягом 2-3 днів, потенційне зниження витрат на випуск та обслуговування облігацій завдяки автоматизації, а також скорочення обсягу обміну файлами, звірок і перевірок для фінансових посередників.
Крім того, атомарний розрахунок має усунути розрахунковий ризик. Інвестори також зможуть отримувати кошти одразу після операцій на вторинному ринку, не чекаючи 2-3 днів.
Виплати відсотків та коштів від погашення також планують автоматично зараховувати в цифровій рупії на CBDC-гаманці власників.
Три компанії вже залучили $115 млн
Перший етап пілотного проєкту зосереджений на випуску токенізованих облігацій. Станом на 10 вересня такі папери вже випустили три компанії.
Першою стала державна фінансова компанія REC Limited. 7 вересня вона залучила 5 млрд рупій, або близько $56 млн, від 18 інвесторів.
9 вересня до проєкту приєдналася L&T Limited, яка залучила ще 5 млрд рупій, або близько $56 млн, від чотирьох інвесторів.
Того ж дня приватна небанківська фінансова компанія IIFL залучила 250 млн індійських рупій, що становить близько $2,8 млн. У цьому випадку інвестором виступила одна особа.
Пілотний проєкт розгортатимуть у кілька етапів. Після перших випусків SEBI планує додати можливість купівлі та продажу токенізованих облігацій через наявні RFQ-платформи. На наступному етапі до системи планують допустити роздрібних інвесторів.
При цьому юридичний статус облігацій не змінюватиметься. Зобов’язання емітентів, права інвесторів, вимоги до кредитного рейтингу, дебентурних трастів, лістингу та розкриття інформації залишатимуться чинними.
Токенізовані цінні папери торгуватимуться за тими самими правилами, що й облігації у звичайній demat-формі.
Для інвесторів участь у системі не передбачає відкриття окремого рахунку або повторного проходження KYC. Токенізовані облігації зберігатимуться на вже наявному demat-рахунку.
Водночас інвестору потрібно буде активувати Demat 2.0 у депозитарії та мати гаманець оптової цифрової рупії у банку, який бере участь у проєкті.
Токенізацію облігацій уже тестують і в інших юрисдикціях. Серед таких прикладів SEBI називає Project Helvetia III у Швейцарії, Project Evergreen у Гонконзі, токенізовані казначейські облігації США, а також випуски BlackRock, JPMorgan та Asian Infrastructure Investment Bank.
Водночас індійська модель має власні особливості. Корпоративні облігації від самого початку випускаються безпосередньо у розподіленому реєстрі, право власності на них фіксують державні депозитарії, а грошові розрахунки проводять через цифрову валюту центрального банку в межах чинної регульованої інфраструктури.
Запуск Demat 2.0 відбувається на тлі активнішого розвитку токенізації реальних активів в Індії.