Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку офіційно заявила, що не буде претендувати на роль регулятора ринку віртуальних активів в Україні. Причина, остання редакція законопроєкту №10225-д про віртуальні активи, де комісія випала з переліку регуляторів. Тепер НКЦПФР фокусується на профільній місії — розвитку фондового ринку та впровадженні інноваційних інвестиційних інструментів.
“Варіант законопроєкту, який депутати схвалили у першому читанні, виключив НКЦПФР як одного з регуляторів, тому ми не будемо змагатися за цю роль. Натомість сконцентруємося на нашій профільній діяльності”, — зазначили у Комісії.
Політика та бізнес: чому НКЦПФР залишає напрямок
За словами представників комісії, політичні інтриги вже давно стали фактором, що гальмує розвиток ринку. Через особисту неприязнь окремих депутатів створювалися перешкоди, і політична гонитва ставала важливішою за реальну роботу.
НКЦПФР вирішила, що краще зосередитися на реальних інструментах росту:
- фондовому ринку,
- індивідуальних інвестиційних рахунках,
- нових механізмах залучення капіталу.
“Наразі ми працюємо в межах наших чинних повноважень — перезавантажуємо та розвиваємо фондовий ринок. Паралельно готуємо інструменти, як-от індивідуальні інвестиційні рахунки, щоб бізнес і інвестори могли заробляти, а держава — отримувати додаткові надходження”, — заявили у НКЦПФР.
Фокус на фондовий ринок: стратегія НКЦПФР
Комісія концентрується на розвитку фондового ринку та інструментів, які дозволяють інвесторам заробляти, а державі — отримувати додаткові надходження. Від індивідуальних інвестиційних рахунків до нових продуктів для бізнесу — НКЦПФР формує фундамент для фінансового росту.
Водночас підтримка прозорого ринку віртуальних активів залишає двері відкритими для інновацій, не перетинаючи межу політичних конфліктів.
НБУ претендує на роль регулятора крипторинку в Україні
В Україні питання головного регулятора криптоіндустрії обговорюють роками. Початково на цю роль претендувала Мінцифра. Потім після президентського вето її взяла на себе НКЦПФР. Останнім часом все частіше звучать версії, що Нацбанк може взяти регулювання під контроль.
Як заявив голова парламентського комітету з фінансів Данило Гетманцев, робоча група НБУ, яка долучена до розробки законодавства про віртуальні активи, пропонує центробанк у якості основного наглядача. Нардеп Ярослав Железняк підтвердив, що НБУ наразі є “найбільш реалістичним кандидатом”.
Контроль за криптовалютами у світі
Ставлення до криптовалют залежить від того, як держава трактує їх у правовому полі. У США SEC виступає як головний наглядовий орган, розглядаючи криптовалюти як специфічні цінні папери. Але численні судові процеси показують: жорсткий підхід не завжди ефективний.
В ЄС базові правила визначені регламентом MiCA. Країни-члени можуть призначати власних національних регуляторів, тоді як EBA та ESMA виконують технічний і наглядовий функціонал. Досвід таких держав, як Німеччина, Франція чи Австрія, свідчить: фінансові регулятори забезпечують баланс між безпекою інвесторів та розвитком ринку.
Аналогічну роль виконують центробанки та фінансові органи Великої Британії (FCA), Швейцарії (FINMA) та Сінгапуру (MAS). Деякі країни, як Японія, створюють окремі органи, що спеціалізуються виключно на цифрових активах.
Вплив на інвесторів і бізнес
Якщо НБУ отримає роль регулятора, це може підвищити довіру інвесторів і інтегрувати Україну у глобальний фінансовий простір. Проте є ризики: надмірне регулювання може стримати розвиток технологій, а обмеження транзакцій вже створюють бар’єри для провідних компаній. Стейблкоїни та інші цифрові активи можуть розглядатися як загроза монетарній стабільності.
Хто стане головним регулятором крипторинку в Україні, залишається відкритим питанням. Але одна річ зрозуміла: Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку зробила ставку на реальний економічний результат, залишаючи політичні амбіції позаду. НБУ поки не має чіткої позиції, тому представники бізнесу все ще очікують на рішення.