У серпні 2025 року український парламент планує провести перше читання законопроєкту, покликаного створити правове підґрунтя для діяльності учасників криптовалютного ринку.
Про це повідомив голова парламентського комітету з питань податкової, митної та фінансової політики Данило Гетманцев.
За його словами, документ вже включено до порядку денного сесії. Законодавча ініціатива має на меті:
- надати визначення цифровим активам у юридичному полі,
- гарантувати захист прав власників криптовалюти, бірж, сервісів та інвесторів.
Документ було підготовлено у консультаціях з міжнародними експертами, зокрема — представниками Міжнародного валютного фонду.
“Ми маємо надати ринку правовий захист. Тим людям, які мають у власності крипту. Тим людям, які продають, біржам, які здійснюють цю діяльність. Держава має визнати цю річ і має дати можливість захищати власнику свої права. Бо ти не можеш не помічати того, що більше за тебе”, — зазначив Гетманцев.
Яким буде оподаткування криптовалют в Україні: аналіз законопроєкту 2025
Один із ключових механізмів, закладених у законопроєкт, — можливість узаконити вже наявні криптоактиви шляхом сплати фіксованого податку. Громадянам запропонують задекларувати цифрові активи та внести:
- 5% податку на прибуток,
- 5% військового збору.
Після цього активи визнаються легальними з погляду держави, а їх власники — захищеними у правовому полі.
Підхід є компромісним: він дозволяє наповнити бюджет, уникнувши жорстких санкцій для учасників ринку, які до цього діяли поза рамками регулювання.
Якщо залишатися в тіні
Данило Гетманцев зазначив, що власники криптовалюти, які не захочуть декларувати криптовалюти, формально не зобов’язані це робити. Проте в перспективі держава отримає інструменти, щоб відстежувати взаємозв’язки між гаманцями та фізичними особами, з подальшими фінансовими наслідками.
“Україна зобов’язана впровадити європейські стандарти у сфері контролю за походженням коштів. Особливо в контексті підготовки до вступу в ЄС”, — пояснив він.
Хто стане регулятором: обговорення триває
Водночас у Верховній Раді ще не визначилися з тим, який саме орган буде виконувати функцію регулятора крипторинку. Серед потенційних кандидатів розглядаються:
- Національний банк України,
- Нацкомісія з цінних паперів,
- Міністерство цифрової трансформації.
Відсутність консенсусу з цього питання була однією з причин відтермінування розгляду ініціативи. Проте очікується, що остаточне рішення буде ухвалене до другого читання законопроєкту.
Україна на шляху до прозорого крипторинку
Прийняття законопроєкту дозволить гармонізувати українське законодавство із європейськими стандартами, зокрема з вимогами регламенту MiCA, що вже діє в ЄС.
Окрім правового визнання криптовалют, нові норми передбачають:
- ліцензування учасників ринку,
- прозору звітність,
- фінансовий моніторинг та контроль за походженням коштів.
Законність рішення дозволить мінімізувати ризики зловживань та відмивання грошей через цифрові активи та покращити інвестиційний клімат у сфері Web3 та blockchain.
