Національний банк України визначив ключові обмеження у питанні регулювання криптовалют. Головний меседж регулятора: віртуальні активи не зможуть замінити національну валюту у ролі платіжного засобу.
Про це розповів голова НБУ Андрій Пишний.
НБУ визначив червоні лінії для криптовалюти: виключно гривня як платіжний засіб
Голова НБУ Андрій Пишний окреслив позицію регулятора: легалізація криптовалют має відбуватися виключно в рамках, які не створюють загроз для макрофінансової стабільності. Банк наполягає — лише гривня залишається законним засобом платежу на території України.
“Криптовалюта не стане платіжним засобом в Україні — ми на це не підемо,” — голова НБУ Пишний.
Він підкреслив: жодні зміни в законодавстві не повинні послабити можливості НБУ реалізовувати мандат щодо забезпечення стабільності цін та курсової політики.
Для України орієнтир — європейські правила
Регулятор бачить подальшу інтеграцію крипторинку у правове поле як частину євроінтеграційного курсу. Зокрема, йдеться про гармонізацію з нормами Директиви ЄС MICA, яка набула чинності на початку 2025 року. Вона передбачає створення єдиних правил для цифрових активів у межах Євросоюзу.
Голова НБУ наголосив на необхідності синхронізації з європейським регуляторним середовищем, зокрема через впровадження принципів FATF, директиви MICA та регламентів ЄС у національне законодавство.
Легалізація криптовалюти в Україні — шлях до прозорості
Пишний вважає, що впровадження легального статусу віртуальних активів може стати кроком до детінізації ринку. Та одночасно посилить позиції України в очах західних партнерів і міжнародних фінансових організацій.
Він зауважив, що необхідно детальніше проаналізувати, які чинники можуть стимулювати власників цифрових активів вийти з тіні та працювати у правовому полі. Новий підхід до криптовалютного ринку сприятиме забезпеченню повноцінного фінансового моніторингу.
Нацбанк не проти розвитку крипторинку, але вимагає чітких гарантій: контроль, прозорість, безпека та відповідність міжнародним стандартам. Регулятор наполягає, що фінансова система має залишатися стабільною, а гривня — незмінним центром економічного обігу.
Легалізація цифрових активів можлива лише за умови, що вона не стане інструментом обходу валютних обмежень або ризиком для монетарної політики. У фокусі — захист економіки, боротьба з відмиванням коштів, корупцією і синхронізація з європейською нормативною базою.
Цифрові валюти у світі: хто вже впровадив, а хто лише тестує
У 2025 році криптовалютний ринок отримує офіційне визнання в низці країн, хоча й залишаються поза межами грошово-кредитної політики в багатьох державах.
Універсального підходу не існує: політика кожної країни віддзеркалює рівень технологічного розвитку, фінансової стабільності, готовності до ризиків та стратегічних пріоритетів.
Країни, що вже впровадили цифрові валюти центральних банків:
- Багами — першими у світі запустили Sand Dollar,
- Нігерія — використовує e-Naira,
- Ямайка, Китай, Індія — розгорнули власні державні цифрові валюти в обмеженому обігу.
Держави, що тестують пілотні проєкти:
- Бразилія, ЄС, Швеція, Таїланд, Казахстан — на різних етапах випробування,
- Україна — провела тестові операції з e-гривнею у 2025 році,
- Грузія — аналізує технічні та юридичні аспекти цифрової валюти.
Країни, які демонструють обережність:
- США — наразі не планує запуску CBDC, зважаючи на ризики приватності, контролю та конкуренцію з комерційними банками.
Країни з повністю легалізованим крипторинком:
- США,
- Канада,
- Німеччина,
- Франція,
- Польща,
- Австралія,
- Сінгапур.
Інституції дозволяють вільний обіг криптовалют, регулюючи їх як інвестиційні активи або товари.
Водночас Сальвадор та Центральноафриканська Республіка офіційно визнали BTC як законний засіб платежі. Естонія, своєю чергою, демонструє успіхи у використанні блокчейн-рішень у державному управлінні: компанії реєструються онлайн, а контракти. Україна, попри російську війну, прагне не залишитися осторонь технологічного прогресу, обираючи європейський шлях регулювання.
Нагадаємо, вже у серпні Верховна Рада розгляне законопроєкт про легалізацію крипторинку в Україні. Документ вже включено до порядку денного сесії. Законодавча ініціатива має на меті гарантувати захист прав власників криптовалюти, бірж, сервісів та інвесторів. Чи зможе нове регулювання відкрити двері для криптоінвестицій — у публікації.
