Уряд затвердив оновлені правила бронювання військовозобов’язаних працівників. Реформа передбачає переоцінку статусів компаній, нові фінансові вимоги та жорсткіші правила контролю. Про це йдеться в постанові Кабміну.
Нові умови бронювання військовозобов’язаних: зарплата, квоти, строки
Ключова зміна — аудит всіх підприємств, які наразі мають статус критично важливих. Формально їх статус залишається чинними, однак наразі до 1 вересня 2026 року.
Далі запускається поетапний перегляд кожного підприємства:
- до 10 червня 2026 року органи влади мають оновити критерії визначення критичності;
- до 1 липня 2026 року буде проведено звірку компаній із новими вимогами;
- до 1 вересня 2026 року система має бути повністю перезатверджена.
Статус кожної компанії опиниться під повторною перевіркою. Рішення до 1 червня 2026 року більше не гарантують збереження права на бронювання.
Новий зарплатний поріг: бронювання дорожчає
Одне з нововведень — підвищення фінансового критерію для підприємств. Так, після 1 вересня 2026 року середня заробітна плата на підприємстві має становити:
- 3 мінімальні зарплати або 25 941 грн — базовий рівень;
- 2,5 мінімальної зарплати або 21 618 грн — для прифронтових регіонів.
Також, оновлена модель бронювання змінює підхід до розрахунку персоналу:
- сумісники тепер враховуються лише за основним місцем роботи;
- працівники з уже чинною відстрочкою включаються у квоту один раз;
- перевищення ліміту бронювання навіть для критичних підприємств вважається порушенням.
Уряд закладає відповідальність за дотримання квот — порушення може поставити під загрозу сам статус критичності.
Фокус на реальній критичності підприємства
Центральні та місцеві органи влади мають переглянути критерії до 10 червня 2026 року, зробивши їх точними та прив’язаними до реального внеску бізнесу в економіку, оборону або базову інфраструктуру.
За задумом уряду має пройде “очищення” реєстру — якщо критерій, за яким компанію визнавали критично важливою, буде виключено, підприємство автоматично ризикує втратити статус.
Реформа супроводжується посиленням ролі цифрових інструментів контролю. Міністерство цифрової трансформації разом з іншими державними органами має оновити електронні реєстри та забезпечити обмін даними між системами.
Окремо передбачено:
- передачу оновлених критеріїв до Мінцифри протягом 10 днів;
- модернізацію електронних сервісів бронювання;
- інтеграцію даних між державними реєстрами для автоматичної перевірки.
Що потрібно робити бізнесу
Держава переходить від формального підходу до більш жорсткої моделі управління бронюванням. Для компаній це означає три важливих моменти:
- необхідність підтверджувати реальну “критичність” в нових умовах;
- зростання витрат на фонд оплати праці;
- ризик втрати статусу через невідповідність оновленим критеріям.
До 1 вересня 2026 року має бути повністю завершено переоцінку всіх раніше ухвалених рішень щодо надання підприємствам статусу критично важливих.
В Україні понад 1,3 млн працівників мають бронювання: чинні військові потребують заміни
В Україні кількість військовозобов’язаних працівників із чинним бронюванням від мобілізації перевищує 1,3 мільйона осіб. Про це повідомив міністр економіки, навколишнього середовища і сільського господарства Олексій Соболев.
За словами міністра, протягом останніх років показники заброньованих працівників тримаються в межах 1,1–1,3 млн осіб. Окремо уряд звертає увагу на масштабний людський ресурс — приблизно 2 мільйони громадян, які не оновили свої військово-облікові дані.
Мінекономіки спільно з Міністерством оборони працює над механізмами, які дозволять залучити цю категорію або до легального ринку праці, або до Сил оборони. Йдеться про спрощення процедур і перегляд адміністративних підходів до обліку та мобілізаційних процесів.
Умова воєнного часу: або економіка, або фронт
Кожен громадянин має бути інтегрований або в економічну систему, або в сектор оборони. У цьому контексті уряд розглядає бронювання як інструмент балансування між критичними потребами економіки та забезпеченням людськими ресурсами Сил оборони, а не як механізм виключення з мобілізаційних процесів.
За даними профільних відомств та експертів, з початку повномасштабного вторгнення до Сил оборони було мобілізовано понад 1,05–1,3 мільйона осіб. Щомісяця до війська мобілізують та рекрутують близько 30 000 українців. Проте, цієї цифри не достатньо, щоб почати проводити демобілізацію тих, хто служить з 2022 року.
Раніше уряд анонсував, що передбачається розширення системи контрактної служби та запровадження чітко визначених критеріїв для демобілізації військовослужбовців. За словами Володимира Зеленського, процес звільнення зі служби відбуватиметься поетапно і має стартувати вже цього року, хоча конкретні строки наразі не уточнюються.
Раніше стало відомо, що законопроєкт №15237 пропонує змінити підхід до бронювання, перетворивши його з механізму відстрочки на форму участі в обороні держави. Документ передбачає тимчасові та регулярні перегляди бронювання, закріплення всіх правил на рівні закону. Мета — зробити систему менш корумпованою та більш справедливою.
