Верховна Рада готує одну з наймасштабніших правових реформ останніх років — новий Цивільний кодекс. Попри хвилю протестів після першого читання законопроєкту №15150, процес не зупинився.
За даними джерел у Верховній Раді, документ можуть винести на фінальне голосування вже цього літа.
Юристи, правозахисники й представники бізнесу попереджають, що окремі положення проєкту можуть створити ризики для права власності, судової системи та інвестиційного клімату країни.
Новий Цивільний кодекс може запустити хаос
Проєкт кодексу допускає застосування нових норм до спорів, які виникли ще до набрання чинності закону та вже розглядаються судами.
Для бізнесу це втрата передбачуваності. Компанії укладали договори, оцінювали ризики та будували стратегії, виходячи з чинного законодавства. Якщо правила гри зміняться вже під час судового процесу, це поставить під сумнів стабільність будь-яких цивільних правовідносин.
Конституція України прямо забороняє зворотну дію законів у часі, якщо це погіршує становище сторін. Саме тому експерти прогнозують хвилю скарг у разі ухвалення кодексу без суттєвого доопрацювання.
Для інвесторів сигнал виглядає ще жорсткіше. Держава, яка дозволяє переглядати правові умови постфактум, автоматично підвищує власний рівень юридичного ризику.
Право власності — головна точка конфлікту
Найбільшу дискусію викликала норма про так званого “добросовісного набувача”. Вона передбачає, що людина, яка придбала нерухомість й не знала про незаконність угоди, може зберегти право власності навіть у разі, якщо попередній продаж був незаконним.
На перший погляд, це виглядає як захист чесного покупця. Але на практиці юристи бачать іншу проблему — ризик легалізації рейдерських схем.
Сценарій може виглядати наступним чином: нерухомість незаконно переоформлюють за підробленими документами, після чого швидко продають новому покупцю. Якщо суд визнає його “добросовісним набувачем”, повернути майно первинному власнику буде вкрай складно.

В умовах війни ця проблема набуває особливої ваги. Після деокупації територій та повернення частини українців з-за кордону країна ризикує отримати ринок майнових конфліктів.
Для економіки наслідки можуть бути не менш болючими. Будь-яке послаблення гарантій права власності автоматично впливає на вартість активів, кредитування та готовність інвесторів заходити в країну.
Європейська інтеграція чи нові суперечності
Офіційно новий Цивільний кодекс подається як частина євроінтеграційного процесу. Проте низка положень документа вже викликає питання щодо відповідності європейським стандартам.
Серед суперечливих норм:
- регулювання свободи поширення інформації,
- статусу усиновлювачів,
- сімейних прав.
Окрему критику викликала спроба закріпити поняття “сімейного союзу” лише для різностатевих пар. Правозахисники вважають, що такий підхід суперечить сучасній практиці Європейського суду з прав людини та може створити нові претензії до України на міжнародному рівні.
Ще один чутливий блок — доступ до інформації. Експерти ринку відкритих даних попереджають, що окремі формулювання кодексу можуть суттєво ускладнити антикорупційні розслідування та роботу систем фінансового моніторингу.

Чому бізнесу варто стежити за реформою
Цивільний кодекс — не лише документ для юристів. Саме він визначає базові правила роботи економіки:
- захист власності,
- виконання договорів,
- відповідальність сторін,
- механізми вирішення спорів.
Будь-яка невизначеність цих питань впливає на інвестиції, банківський сектор і вартість ведення бізнесу.
Головне питання полягає не в тому, чи потрібне оновлення цивільного законодавства саме зараз, у війну. Більшість експертів погоджуються, що реформа давно назріла. Та тягне за собою ще більше проблем.
Раніше скандальний проєкт нового Цивільного кодексу, ухвалений у першому читанні, викликав протести та критику суспільства. Основні застереження стосуються прав власності, приватності та можливого посилення ризиків рейдерства й обмеження свобод.
