Київський ритейл поступово адаптується до нових правил роботи під час повітряних тривог. Частина столичних торгівельних центрів прийняла рішення не зупиняти роботу, якщо оголошено “жовтий” рівень загрози. Йдеться про дронові атаки. Водночас під час “червоної” тривоги бізнес має припиняти роботу та переходити до укриттів.
Аналітику наводить Forbes Україна.
Новий формат роботи запровадили після того, як уряд на початку вересня розділив повітряні тривоги на два рівні. Для ТРЦ та орендарів це означає можливість не втрачати весь торгівельний день через дронову небезпеку. Але рішення про відкриття магазинів дедалі частіше залежить від конкретної локації, наявності укриття та готовності працівників працювати в таких умовах.
Хто з ТРЦ уже готовий працювати під час атаки дронами
Одним із перших новий режим роботи запровадив київський ТРЦ Piramida групи Dragon Capital. Під час “жовтої” тривоги торгівельний центр залишається відкритим: працюють входи та служби комплексу.
Схожий підхід обрали:
- River Mall,
- Retroville,
- БФК Lake Plaza,
- Dream,
- Victoria Gardens Kyiv.
Про свої рішення вони повідомили 10 вересня. Втім, єдиного сценарію для всіх ТРЦ немає. У Retroville магазини працюють під час “жовтої” тривоги лише за згодою конкретного орендаря. Якщо магазин вважає ситуацію небезпечною, він може припинити роботу. У разі тривалої тривоги або її оголошення після 21:00 торгівельний центр наступного дня відкривається за окремими правилами — працює Novus, а прикасова зона — залежно від рішення орендарів.
У River Mall співробітники та відвідувачі самостійно вирішують, чи прямувати до укриття. Водночас адміністрація рекомендує не нехтувати сигналом повітряної тривоги.
На п’ятий рік війни: укриття стає умовою для роботи
Нові правила передбачають, що під час “жовтого” рівня бізнес може продовжувати роботу, якщо має тимчасове або постійне укриття для працівників та відвідувачів. Якщо такого укриття немає, бізнес у перехідний період може працювати за погодженням із трудовим колективом. Але протягом трьох місяців він має облаштувати укриття.
При цьому наявність найближчого сховища в іншій будівлі не гарантує виконання вимог. Захисна споруда має бути в приміщенні, будівлі, споруді або на території, де працює конкретний бізнес.
За словами голови Української ради торгових центрів та операційного директора Budhouse Group Максима Гаврюшина, частина ТРЦ досі не має облаштованих укриттів.
Магазини обирають різні стратегії
Для національних мереж нові правила не означають автоматичного повернення до роботи під час кожної “жовтої” тривоги.
Comfy, близько 95% магазинів якого працюють у торгівельних центрах, не встановлює єдиного режиму для всієї мережі. Рішення залежатиме від міста, рівня загрози та політики конкретного ТРЦ. Якщо торгівельний центр закривається або проводить евакуацію, магазин також припиняє роботу.
“Алло” планує відкривати магазини під час “жовтого” рівня там, де виконані державні вимоги безпеки. Це стосується як ТРЦ, так і магазинів у форматі стріт-ритейлу.
Інші компанії поки аналізують нові регламенти. Серед них — “Цитрус”, Cher’17, “Будинок Іграшок”, USG Holding, Gastro Family та інші.
У Cher’17 зазначають, що торговельні центри лише починають передавати орендарям оновлені правила роботи. Тому компанія оцінюватиме ситуацію окремо для кожної локації.
Ресторанна мережа “Євразія” також не планує змушувати персонал працювати під час “жовтої” тривоги. Згода команди має бути добровільною. Працівник, який переходить до укриття, зберігає заробітну плату.
“Львівські круасани” планують продовжувати роботу, але протягом тримісячного перехідного періоду оцінять, наскільки кожна точка відповідає новим вимогам.
Найбільш обережну позицію зайняли міжнародні ритейлери. McDonald’s, Metro, Auchan, Decathlon та H&M наразі не планують працювати під час “жовтого” рівня повітряної тривоги.
Хто нестиме ризики
Нові правила фактично переводять частину відповідальності за рішення про роботу на рівень ТРЦ, орендарів і працівників. Для ритейлерів це відкриває можливість скоротити втрати від простоїв, але водночас піднімає питання розподілу ризиків між власниками торговельних центрів та магазинами. Якщо у сприятливі періоди ТРЦ та орендарі разом отримують вигоду від високого трафіку, то під час криз варто відповідно ділити й фінансове навантаження.
Поки що перші тижні нової системи не створили суттєвого тиску на фінансові результати ТРЦ через фіксовані орендні ставки, зазначає Максим Гаврюшин. Але якщо атаки триватимуть, торгівельні центри готові надавати орендарям знижки.
Нагадаємо, влітку 2026 року українські ТРЦ продовжили активно розвивати присутність у соцмережах, проте результати Facebook та Instagram суттєво відрізнялися. Частина центрів втрачала підписників у Facebook, тоді як Instagram показував стабільніше зростання аудиторії та активності.