Уряд запускає новий соціально-економічних експериментів — цифрову екосистему зайнятості “Обрій”. Фактично це перша спроба держави створити єдиний реєстр усіх громадян, які не працюють офіційно, та повернути їх на ринок праці.
Проте це повідомив президент Конфедерації роботодавців України Олексій Мірошниченко.
Цифрова платформа Обрій: як держава контролюватиме безробітних
З 1 січня 2026 року система почне автоматично формувати профілі людей, за яких не сплачувався ЄСВ протягом двох місяців. Дані будуть надходити з Пенсійного фонду, Держстату, Мінсоцполітики та освітніх реєстрів. Після створення “персональної картки безробітного” з людиною працюватиме консультант — пропонуватиме вакансії, перекваліфікацію або навчання.
Цифрова революція на ринку праці: як працюватиме Обрій
Інтегрована платформа об’єднає всі сервіси зайнятості в єдину цифрову екосистему. Ініціатива дозволяє громадянам і роботодавцям працювати швидше, прозоріше та ефективніше.
Через портал “Дія” українці отримають можливість:
- реєструватися як безробітні;
- оформлювати державну допомогу;
- фіксувати звільнення на тимчасово окупованих територіях;
- отримувати гранти для перекваліфікації;
- підтверджувати кваліфікацію онлайн.
Система автоматично аналізує, хто втратив роботу, і пропонує вакансії, адаптовані під досвід та навички.
“Обрій” збирає дані про ринок праці та прогнозує попит на спеціалістів у різних галузях. Державні органи та бізнес отримують точну інформацію для планування, включно з підготовкою кадрів і адаптацією освітніх програм під сучасні потреби.
Проєкт реалізовано Мінекономіки спільно з Державною службою зайнятості. Він стимулює перекваліфікацію, спрощує процес працевлаштування та інтегрує роботодавців і навчальні заклади в цифровий процес підготовки кадрів.
Цифровий батіг для ухилянтів
За оцінкою бізнес-спільноти, сервіс “Обрій” може стати тим, чого давно бракувало ринку — інструментом дисципліни. Україна офіційно має 11,3 млн працюючих і майже стільки ж пенсіонерів. Водночас 4 млн українців живуть поза системою — без сплати податків і соціальних внесків.
Президент Конфедерації роботодавців Олексій Мірошниченко прямо говорить про можливу жорстку логіку:
“Це й чоловіки, які не хочуть бути мобілізованими, бо підприємства не мають можливості їх забронювати. Це жінки, які працюють на стереотипно чоловічих професіях. Це люди з інвалідністю, які могли теж бути працевлаштовані”.
Чи виграє від того бізнес
Перші 2 роки платформу тестуватимуть без участі компаній. Однак надалі “Обрій” може стати найбільшим кадровим ресурсом країни — з деталізованою аналітикою щодо дефіцитних спеціальностей у кожному регіоні. Фактично “Prozorro.Робота”, але без персональних даних кандидатів.
Українські компанії вже зараз стикаються з нестачею робітничих спеціальностей, інженерів, фахівців, яких бракує через мобілізацію та міграцію.
Український ринок праці входить у фазу структурного дефіциту кадрів. Бізнес готовий платити більше, але не може знайти людей. За даними Державної служби зайнятості, станом на 1 жовтня в Україні налічується 143 тисячі пошукачів, з яких лише 93 тисячі мають статус безробітних. На кожного безробітного припадає понад дві вакансії: на Єдиному порталі їх уже 240 000.
Робітничі професії стали дефіцитом
У топі запитів роботодавців — спеціалісти, яких раніше вважали масовими:
- продавці,
- баристи,
- кухарі,
- охоронці,
- швачки,
- пекарі,
- вантажники.
Бізнесу бракує токарів, електриків, механіків, інженерів, медиків, вчителів. Дефіцит кадрів системний — від виробництва і логістики до агросектору, освіти та медицини.
40% компаній уже прогнозують погіршення кадрової ситуації. Великі роботодавці активно конкурують між собою, запускають програми стажувань, повертають пенсіонерів на роботу і підписують партнерства з університетами.
За прогнозами бізнес-асоціацій, Україні може бракувати 3 млн працівників уже за 5–7 років.
Уряд оновлює класифікатор професій, вводячи спеціальності, що відповідають потребам сучасної економіки — від операторів дронів до інженерів з енергоефективності. Держава готується інвестувати у ваучери на навчання, але лише мотивація громадян визначить, чи спрацює модель.
Раніше міністерство економіки презентувало Стратегію зайнятості України до 2030 року. Документ передбачає зменшення безробіття, підвищення якості праці та адаптацію економіки до викликів війни та післявоєнного відновлення.
