Кабінет Міністрів розпочав опрацювання питання щодо можливого обмеження російськомовних версій вебсайтів в Україні. Прем’єр-міністр Юлія Свириденко доручила Міністерству культури та інформаційної політики, Міністерству цифрової трансформації та Міністерству юстиції проаналізувати відповідну ініціативу у відповідь на електронну петицію, яка зібрала необхідну кількість голосів.
Російська мова в українському інтернеті: Кабмін готує рішення
Чинний закон “Про забезпечення функціонування української мови як державної” зобов’язує державні органи, медіа та бізнес забезпечувати повноцінну україномовну версію сайтів. Саме вона має відкриватися за замовчуванням і не поступатися за обсягом чи змістом іншомовним версіям.
Водночасзакон не містить вимоги щодо обов’язкової наявності російськомовних сторінок. За словами Юлії Свириденко, використання російської мови в онлайн-ресурсах не є юридичним обов’язком для власників сайтів, а лише їхнім правом.
“Закон не встановлює необхідності існування версій вебсайтів, виконаних російською мовою”, — додала премʼєрка.
З огляду на алгоритми та ШІ
Прем’єр-міністр звернула увагу на новий виклик — технологічний. Ідеться про роботу пошукових систем і алгоритмів на основі штучного інтелекту, які автоматично пропонують користувачам в Україні російськомовні версії сайтів.
Такий підхід, на думку глави уряду, формує системний ризик для україномовного цифрового середовища й може посилювати процеси русифікації інтернет-простору навіть за умов формальної наявності української версії.
Петиція як вияв потреб суспільства
Електронна петиція, що стала підставою для доручення уряду, передбачає повну заборону російськомовних версій сайтів. Її автор трактує такий контент як загрозу національній безпеці та рудимент колоніального минулого, наполягаючи на розробці окремого законодавчого механізму з фінансовими санкціями та блокуванням порушників.
Мовна омбудсменка Олена Івановська раніше зазначала, що подібні ініціативи відображають глибокий суспільний запит. Однак наразі українське законодавство не містить інструментів для повної заборони іншомовних версій сайтів. Проте уряд перевіряє підґрунтя для повної заборони.
Мовна динаміка після 2022 року
До повномасштабного вторгнення Росії мова агресора домінувала в пошукових запитах українців, зокрема в e-commerce та технічних категоріях. У 2021 році її частка перевищувала 90%. Після 2022 року ситуація почала поступово змінюватися: українська мова посилює свої позиції, особливо в окремих товарних і сервісних нішах.
Опрацювання питання заборони або обмеження російськомовних версій сайтів відбуватиметься з урахуванням Конституції, міжнародних зобов’язань України та потенційного впливу на бізнес і цифрову економіку.
10% українців у побуті спілкуються лише російською — опитування 2025 року
Мовна картина України за роки війни зазнала змін. Частка громадян, які в повсякденному житті використовують виключно російську мову, нині становить менш як 10%. Водночас українська мова посилила позиції як основний інструмент щоденної комунікації.
Про це свідчать дані соціологічних досліджень, які наводить керівник Соціологічної групи “Рейтинг” Олексій Антипович.
Українська мова до війни
До 2022 року мовний баланс в Україні залишався відносним:
- 52–54% громадян декларували українську мову як основну в побуті,
- 30% населення використовувала російську,
- 15–17% не відокремлювали одну мову від іншої та комбінували обидві залежно від контексту.
Такий розподіл зберігався роками й був соціальним маркером періоду до російського вторгнення.
Після 2022 року — більшість українців обрали рідну мову для спілкування
Війна стала поштовхом мовних трансформацій. За словами Антиповича, частка україномовних у побуті зросла до 60%. Проте це не різкий стрибок, але стабільна тенденція, яка свідчить про зміну повсякденних практик мільйонів людей.
При цьому сегмент виключно російськомовних скоротився до історичного мінімуму — близько 8–9%. Більшість колишніх користувачів мови агресора тепер позиціюють себе як двомовні.
Феномен двомовності в Україні
Соціологи звертають увагу на різницю між декларованою та реальною мовною поведінкою. Значна частина громадян формально вказує, що користується двома мовами, хоча фактично віддає перевагу російській у приватному спілкуванні.
У публічному просторі, на роботі, в установах, сервісах, дедалі частіше звучить українська. Водночас у неформальному колі частина людей повертається до звичної для себе поведінки. Така модель дозволяє говорити про не повну внутрішню мовну трансформацію.
За актуальними даними Соціологічної групи “Рейтинг”:
- 58% українців розмовляють удома українською мовою,
- 31% використовують обидві мови,
- російську як єдину домашню мову обрали лише 9% опитаних.
Окремо фіксується зростання престижу української мови. Опитування Центру Разумкова показує, що понад три чверті громадян вважають українську мовою соціального успіху — для навчання, роботи та спілкування з колегами. Російську як престижну відзначає незначна частка респондентів.
