Голова СБУ Василь Малюк погодився на відставку, обравши деескалацію конфлікту з президентом замість відкритого протистояння.
Про це пише УП, з посиланням на власні джерела.
Під час суботньої розмови з президентом, що відбулася на тлі активної підтримки з боку впливових громадських лідерів та представників військового середовища, очільник СБУ не погодився ані на добровільне звільнення, ані на переведення до Служби зовнішньої розвідки чи Ради національної безпеки та оборони. Проте вже 5 січня змінив думку.
Відставка як компроміс: чому Василь Малюк погодився залишити СБУ
Кілька днів тому Василь Малюк відмовлявся добровільно писати заяву про звільнення. Аргумент був прагматичним: СБУ завершувала низку складних спецоперацій, припинення яких на фінальній стадії могло б поставити під загрозу результат. Малюк наполягав, що рішення про зміну керівника Служби має ухвалювати парламент — у межах визначеної законом процедури.
Втім, така позиція лише загострила напругу в діалозі з Банковою.
Між іміджем та контролем
В Офісі президента сприйняли публічну кампанію підтримки Малюка як загрозу керованості процесу. За словами співрозмовників, Зеленського переконували, що інформаційний фон був не стихійним, а скоординованим. На цьому тлі пролунали сигнали про можливе відсторонення глави СБУ указом президента — інструмент, дозволений в умовах воєнного стану.
Проте ризики такого сценарію були очевидні. Малюк асоціюється з найбільш резонансними спецопераціями останніх років, а його примусове усунення могло б викликати негативну реакцію як усередині країни, так і серед партнерів.
Причини, про які не говорять
У президентському оточенні Малюку закидають одразу кілька речей. Серед них — участь СБУ в конфліктах навколо антикорупційних органів та надмірно жорстку поведінку Служби щодо бізнесу в тилових регіонах. Водночас люди з команди Малюка трактують ситуацію інакше. Вони вважають відставку наслідком старих політичних конфліктів і особистих розбіжностей усередині владної вертикалі.
Фактично йдеться не лише про ефективність СБУ, а про баланс впливів між ключовими центрами ухвалення рішень.
Рішення піти без відкритого конфлікту
Зрештою Малюк обрав варіант, який у його оточенні називають “державницьким”. Попри значну підтримку в силовому середовищі та невизначені перспективи голосування в Раді, він погодився піти у відставку, щоб не перетворювати внутрішній конфлікт на фактор дестабілізації.
Коли саме парламент розгляне це питання — поки не визначено, але процес уже запущений.
Хто керуватиме СБУ далі
Серед можливих кандидатів на тимчасове виконання обов’язків називають керівника спецпідрозділу “Альфа” генерал-майора Євгена Хмару. Водночас у політичних колах не зникла ідея призначення іншого генерала — Олександра Поклада, що має впливових прихильників.
Остаточний вибір покаже, чи стане відставка Малюка точкою перезавантаження СБУ, чи лише епізодом у боротьбі за контроль над силовим блоком.
Зеленський запускає масштабне перезавантаження: що стоїть за кадровими перестановками
На початку року українська політична сцена пережила серію змін, які нагадують ребрендинг системи влади. Ротації Кирила Буданова, Дениса Шмигаля, Михайла Федорова, Василя Малюка та інших топ-менеджерів держави формують новий баланс сил у силових і дипломатичних відомствах.
Масштабні перестановки в уряді та силових структурах свідчать, що Зеленський не обмежується точковими замінами.
Зміни є реакцією не лише на внутрішні виклики, а й на геополітичний контекст. Україна одночасно готується до тривалого конфлікту та до мирних переговорів із ключовими партнерами. Така подвійна стратегія вимагає перезавантаження не персоналій, а процесів ухвалення рішень.
Буданов: новий переговорний фронт
Перехід Кирила Буданова у ключову роль в Офісі президента — стратегічний хід. Його міжнародні контакти та досвід у ГУР дозволяють вести переговори із США та союзниками без ризику репутаційних втрат. Для Вашингтона він — фахівець із реалістичним баченням війни та без корупційних скандалів у біографії.
Водночас Банкова свідомо обмежила його повноваження в ГУР, щоб уникнути концентрації впливу й запобігти потенційній конфронтації в системі.
Федоров та модернізація армії
Призначення Михайла Федорова в оборонний блок — стратегія на майбутнє. Як міністр цифрової трансформації він протягом війнирозробляв проєкти “Лінія дронів”, автоматизацію командування та інші технологічні рішення для ЗСУ.
Якщо його підхід реалізують на рівні міноборони, це буде створення нової військової екосистеми, де технології дозволяють прискорити ухвалення рішень і підвищити ефективність бойових операцій.
Силові структури під новим контролем
Зміни в СБУ, ГУР, прикордонній службі та обороні демонструють намір Зеленського не готувати наступника, а формувати керовану систему. П’ятирічний цикл війни показав, що героїчна інерція окремих відомств не гарантує стійкості системи. Один серйозний корупційний скандал може підривати довіру до всіх структур одразу.
Тому перезавантаження — не політична потуга, а інвестиція в можливу стабільність і контроль. Єдине, що залишається під питанням, як суспільство буде сприймати зміни.
