У вересні 2025 року Кабінет Міністрів України дозволив чоловікам віком 18–22 роки виїжджати за кордон. Одні сприйняли його позитивно, адже молодь отримала шанс навчатися та працювати за кордоном. Але більша частина бізнесу вважають це ризиком для економіки та кадрового потенціалу країни.
BBC News Україна провела дослідження, щоб оцінити потенційні ризики для економіки України та бізнесу. окремо компанія хотіла “почути” думки молоді та шанс почати нове життя за кордоном.
Молодь їде з України: що відбувається після дозволу виїзду чоловіків 18–22 років
Після дозволу Кабміну на виїзд чоловіків віком 18–22 років молодь почала активно користуватися можливістю. Багато українців розглядають переїзд за кордон для навчання, роботи або поєднання обох варіантів. Попередні обмеження робили такі плани неможливими, тож нові правила відкрили шлях до реалізації раніше відкладених амбіцій.
Серед тих, хто планує виїзд, помітна тенденція до прагматичного підходу: вибір країни залежить від безпеки, можливостей працевлаштування та перспектив для розвитку. Частина молоді вже активно шукає робочі та навчальні програми за кордоном, інші оцінюють умови та відкладають рішення.
Антону 21 рік, він працює охоронцем в Одесі, і вже подав заяву на звільнення. Хлопець розглядає варіанти поїздки до Великої Британії за програмою Homes for Ukraine.
“Чесно кажучи, я був у повному році, коли дізнався, що людей таки випускають. До самого кінця не вірив, що все буде саме так, як обіцяли — без змін чи прихованих деталей”, — каже Антон.
За його словами, близько 70% знайомих уже виїхали або готуються до поїздки.
Ще один 22-річний українець, який три тижні тому вперше виїхав за кордон, повідомив, що планує працювати та вчити мову.
“Повернення в Україну залежить від того, як складатиметься ситуація вдома”, — каже він.
Дані прикордонників
За інформацією польських прикордонників, із 28 серпня по 28 вересня на українсько-польському кордоні було здійснено майже 53 000 перевірок українців 18–22 років. З них близько 40 000 — на в’їзд, а понад 13 000 — на виїзд. Українські прикордонники таких даних не ведуть, проте підтверджують, що молодь як виїжджає, так і повертається.
Вплив на великий бізнес — вже відчутно
Опитування Work.ua показало, що понад третину великих компаній вже відчули відтік молодих кадрів. Найбільше тенденція стосується роботодавців із чисельністю понад 1000 осіб, зокрема у готельно-ресторанній сфері, торгівлі та харчовій промисловості.
Дмитро Дегтяр, співзасновник HRD Club Ukraine, зазначає, що урядове рішення стало несподіванкою.
“Бізнес не може так різко відреагувати підвищенням зарплати, щоб вони залишилися. Якимись додатковими соціальними ідейними штуками? Ну, можливо, так. Коштами, якщо вони хочуть виїхати, щоб дійсно заробити або з безпекової ситуації — тут поки що ринок не може відреагувати”, — каже Дмитро Дегтяр.
Серед відомих компаній, які висловили занепокоєння, — “Сільпо”: тут серед працівників 18–22 років звільнилися 3%. Водночас кафе Oregano у Рівному збиралося закриватися через виїзд кількох молодих співробітників.
Проблеми малого бізнесу — трохи більші
Малий бізнес відчув кадровий дефіцит особливо гостро. Олександр Кленін, власник чотирьох магазинів “Сирна точка”, розповів, що чотири працівники віком 20–22 років звільнилися та планують виїхати.
“Спочатку я подумав про хлопців, якось за дівчат взагалі думки не було. Але ось як воно спрацювало — дівчата за хлопцями. Сумніваюсь, що вони найближчим часом повернуться. Тому що по заробітній платі все одно поки що в Україні ми програємо”, — пояснює підприємець.
В університетах поки що не фіксують масового відтоку студентів. Сергій Квіт (Києво-Могилянська академія) та Володимир Бугров (КНУ імені Тараса Шевченка) зазначають, що окремі студенти забирають документи, але це не впливає на загальний навчальний процес.
За даними Центру економічної стратегії, в Україні близько 700 тисяч чоловіків 18–22 років, але до ринку праці активно залучені лише 200–300 тисяч. Основний ризик — відтік молодих працівників у сферах швидкого обслуговування та торгівлі.
Іноземні працівники в Україні: як війна вплинула на їхню кількість
Ринок праці України з початком повномасштабної війни зазнав змін, і однією з них стало різке скорочення кількості іноземців.
Динаміка кількості трудових дозволів для іноземців в Україні:
- 2021 рік — 21 786 дозволів,
- 2022 рік — 6 279 дозволів,
- 2023 рік — 4 530 дозволів,
- 2024 рік — 6 127 дозволів,
- I квартал 2025 року — 1 728 дозволів
Зменшилась і кількість компаній, що звертаються по дозвіл на наймання іноземців: із майже 20 000 у 2021-му до менш ніж 1000 у 2025 році.
Основні фактори — війна, скорочення бізнес-активності, зростання ризиків і від’їзд міжнародних компаній. Частина іноземних спеціалістів залишила Україну через небезпеку, інші — через зупинку проєктів і складнощі з легалізацією під час воєнного стану.
Водночас попит на кадри з-за кордону зберігається у сферах, де існує дефіцит українських робітників. Зокрема, будівництво, транспорт, промисловість, сфера послуг. Останнім часом українські роботодавці дедалі частіше запрошують мігрантів із країн Південної Азії — передусім Індії та Бангладешу.
