У парламенті зареєстровано новий законопроєкт, що пропонує впровадження фінансової підтримки для родин з дітьми. Згідно з ініціативою, вагітні жінки зможуть щомісяця отримувати по 7000 грн допологової допомоги. Окрім того, передбачено підтримку батьків або опікуна до року дитини і після, у межах нової програми “єЯсла”.
Законопроєкт вже зареєстровано на порталі Верховної Ради.
Офіційно: вагітним платитимуть 7000 грн — що ще обіцяє закон
Запропонована модель змінює підходи до державних виплат і є стимулом для народження дітей:
- Допологова допомога — 7000 грн на місяць для майбутніх мам;
- Підтримка з догляду — виплати опікуну або родичу до досягнення дитиною 1 року;
- “єЯсла” — після року родина обирає: або один з батьків повертається на роботу та отримує 8000 грн на місяць, або залишається вдома, і тоді держава бере на себе сплату ЄСВ до 3 років дитини;
- “Пакунок малюка” — зберігається у натуральній або грошовій формі (понад 7500 грн);
- Разова виплата за народження дитини — 50 000 грн.
Законопроєкт орієнтований на підвищення соціального захисту молодих сімей, створення умов для догляду за дитиною і швидшого повернення жінок до економічної активності. Програма “єЯсла” є українською адаптацією європейських моделей гнучкого батьківства.
Чи має держава достатньо коштів у бюджеті
У Мінсоцполітики наголосили: на реалізацію законопроєкту передбачено виділення коштів у рамках середньострокового бюджетного планування. У 2026 році програма зможе охопити до 200 тисяч родин. Умовою запуску є стабільність макрофінансових показників та ухвалення бюджету на наступний рік із відповідними видатками.
Своєю чергою фінансові аналітики зазначають: законопроєкт має потенціал стати довгостроковою інвестицією у людський капітал. Однак реалізація вимагатиме ретельного адміністрування та прозорих критеріїв відбору.
Нація без дітей: як Україна намагається зупинити демографічну катастрофу
Протягом 6 місяців 2025 року в Україні з’явилося на світ всього 86 795 немовлят. За цей же період кількість померлих сягнула 249 002 осіб. Рівень смертності майже у 3 рази перевищує кількість новонароджених, що свідчить про глибоку демографічну кризу, яка ставить під загрозу існування української нації.
Огляд динаміки народжуваності показує зміни в останні десятиліття:
- У 1990–1991 роках щороку з’являлося понад 600 тисяч дітей.
- На рубежі 1999–2002 років показник впав до близько 390 тисяч.
- В період 2003–2013 років народжуваність дещо відновилася, стабілізувавшись на рівні близько 500 тисяч.
- У 2020–2021 роках відбулося значне падіння — до 270–299 тисяч.
- У 2022 році. перший рік війни, кількість новонароджених скоротилася до 206 тисяч.
- У 2023 році цей показник впав ще нижче — до 187 тисяч.
- У 2024 році в Україні народилося 176 679 малюків.
- За перше півріччя 2025 року (січень-червень) в Україні зареєстровано 86 795 народжень. Показник є нижчим, ніж за аналогічний період 2024 року (тоді народилося 87 655 дітей).
Російська війна суттєво прискорила демографічне виснаження країни. Втрати людей на фронті — лише одна частина проблеми. Не менш важливими є психологічний тиск, страх перед майбутнім, масштабна еміграція, економічна невизначеність.
Прогноз, який дає ООН, не залишає місця для оптимізму: за нинішніх тенденцій до кінця століття населення України може зменшитися до 15,3 мільйона — майже вдвічі менше, ніж зараз.
Демографічна ситуація — це ще один важливий фронт у боротьбі за майбутнє України. Без рішучих і системних дій країна ризикує втратити людський потенціал, а й власну ідентичність.
Наразі законопроєкт, що має стати стимулом для підвищення народжуваності, ще має пройти профільний комітет і розгляд у залі парламенту. Очікується, що програма може набути чинності з 1 січня 2026 року, за умови ухвалення державного бюджету із відповідним фінансуванням.
Раніше стало відомо, що до 2100 року частка людей віком 65+ стрімко зросте в усьому світі, і Україна вже сьогодні входить до переліку країн з найстарішим населенням. Чому наша країна потрапила до переліку та хто ще у зоні ризику — у матеріалі.
