Європейський податок на вуглецеві викиди CBAM, який планують запровадити з січня 2026 року, може завдати значного удару по українській економіці. Як заявив керівник Секретаріату Ради підприємців при Кабінеті Міністрів України Андрій Забловський – Україна не повністю готова до запровадження CBAM.
Якщо механізм запрацює без спеціальних пільг або відтермінувань для України, наслідки можуть бути катастрофічними:
- Зниження обсягів експорту на суму до $4,7 млрд у період з 2026 по 2030 роки;
- Втрати інвестицій, які оцінюються приблизно в $2,7 млрд;
- Спад економіки на рівні близько 6,4% ВВП;
- Зростання безробіття — понад 116 тисяч людей можуть залишитися без роботи.
Україна ризикує потрапити у складну ситуацію через жорсткі вимоги “зеленої” політики Європейського Союзу, особливо без надання адаптаційного періоду або винятків для держав, що знаходяться у стані війни.
Що таке CBAM та як він працює
Нагадаємо, що з осені 2023 року в Євросоюзі запровадили новий механізм – Carbon Border Adjustment Mechanism або CBAM, який має контролювати викиди вуглецю у продукції, що імпортується в ЄС. Якщо товар виготовлений із викидами CO₂, які не оплачені відповідно до європейських екологічних норм, то на нього накладається спеціальне вуглецеве мито.
Під дію CBAM потрапляють такі продукти, як сталь, чавун, цемент, добрива, алюміній, електроенергія та водень. Імпортери повинні купувати спеціальні сертифікати, вартість яких відповідає ціні європейських квот на викиди. З жовтня 2023 року діє тестовий період звітності, а з 1 січня 2026 року почнуть діяти повні фінансові зобов’язання.
Головна мета цієї ініціативи – зменшити глобальне забруднення та врівноважити умови для європейських виробників, які працюють за суворими екологічними стандартами.
Як CBAM вплине на український експорт
Україна, яка має угоду про зону вільної торгівлі з ЄС, не звільняється від вимог CBAM. З жовтня 2023 року українські підприємства вже звітують про обсяги викидів парникових газів, готуючись до нових фінансових зобов’язань, що набудуть чинності з 2026 року.
Особливо сильно CBAM зачепить металургійний сектор, частка експорту якого до ЄС сягає 40–50%. Компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг», «Метінвест» та інші опинилися у нових умовах, де ціна за викиди починає формувати нову вартість продукції.
За оцінками Центру економічного відновлення, до 6–8% українського експорту підпадає під дію CBAM, але у певних галузях – ризики значно вищі: металургія – до 50%, цемент – близько 30%, добрива – 15-20%.
Найбільше загрози існують для експортерів чавуну та сталі, які складають 93% експорту в ці категорії до ЄС. Енергетичний сектор наразі менш вразливий (близько 2%), але в перспективі, з огляду на відновлення інфраструктури та збільшення експорту електроенергії, ризики зростуть.
Як різні країни світу відреагували на введення СВАМ у ЄС
Держави по всьому світу аналізують потенційні наслідки та обирають власну стратегію — від критики до створення подібних національних інструментів. Так, Бразилія, Південна Африка, Індія та Китай виступають ключовими опонентами CBAM. Вони вважають такий механізм одностороннім і несправедливим. Індія заявила про намір звернутись до Світової організації торгівлі, стверджуючи, що CBAM є торгівельним бар’єром. Китай закликає до міжнародного діалогу, а Південна Африка підкреслює загрозу для економік, що розвиваються.
Серед країн Євросоюзу Польща зайняла особливу позицію, проголосувавши проти ухвалення механізму. Варшава вважає CBAM фіскальним інструментом, який мав би погоджуватись усіма членами блоку. Судовий процес проти рішення ЄС триває з 2023 року.
Велика Британія планує ввести національний механізм з 2027 року, який покриватиме кілька енергомістких галузей. Схожі ініціативи розглядають Австралія, Тайвань, Південна Корея, а в США до Конгресу вже подано кілька законопроєктів щодо вуглецевих мит.
У відповідь на введення CBAM декілька країн активізували створення власних систем вуглецевого ціноутворення. Японія тестує національну систему торгівлі викидами, Туреччина планує її запуск у 2025 році. Індонезія відкрила ринок вуглецевих квот, Ізраїль, Марокко та Малайзія готуються до запровадження вуглецевих податків. Сербія та В’єтнам працюють над створенням відповідних механізмів.
Для України найбільш уразливою в умовах дії CBAM є металургійна промисловість — на неї припадає понад 90% експорту, який потрапляє під нові вимоги ЄС. Як заявив заступник міністра економіки Тарас Качка, Україна веде перемовини з ЄС щодо можливості тимчасового виключення з CBAM, враховуючи перспективу вступу до Євросоюзу. Паралельно в Україні розпочато підготовку до запуску власного ринку торгівлі викидами парникових газів.
