Україна розглядає сценарій одночасного проведення президентських виборів та референдуму щодо мирної угоди з Росією. За даними Financial Times, ініціативу активно обговорює адміністрація президента США Дональда Трампа, яка наполягає на завершенні голосування до 15 травня 2026 року.
У разі затримки Вашингтон попереджає про можливу втрату запропонованих американських гарантій.
За словами джерел FT, Володимир Зеленський може оголосити дату виборів і референдуму 24 лютого, у річницю повномасштабного вторгнення Росії. Офіційні коментарі з боку Офісу президента та посольства США наразі відсутні.
Вибори та мирна угода: що стоїть за планом Зеленського
Ініціатива Зеленського узгоджується з попередніми заявами президента про очікування чіткого графіка завершення війни до червня 2026 року. Американські джерела вказують, що завершення війни дозволить США сконцентруватися на проміжних виборах до Конгресу у листопаді.
Західні та українські чиновники скептично оцінюють можливість виконання встановлених дедлайнів. Вони підкреслюють, що план показує прагнення Володимира Зеленського підвищити шанси на переобрання та продемонструвати готовність Києва до мирного врегулювання.
Фактори ризику включають “територіальне питання” щодо Донбасу та Запорізької АЕС, а також непередбачувану динаміку бойових дій. Як зазначають експерти, обмеження простору для маневру України підсилюється наближенням американських проміжних виборів.
Законодавчі та конституційні виклики
За законом України “Про правовий режим воєнного стану”, проведення виборів і референдумів під час воєнного стану заборонено. Законодавство впливає щодо президентських, парламентських і місцевих голосувань.
Конституція не встановлює прямої заборони на проведення виборів під час війни, але поєднання норм основного закону та закону про воєнний стан фактично блокує їх проведення. Наприклад, частина четверта статті 83 передбачає продовження повноважень Верховної Ради до обрання нового складу після завершення воєнного стану.
9 грудня 2025 року Зеленський звернувся до США та європейських партнерів із проханням надати гарантії та допомогу для організації виборів упродовж 60–90 днів, за умови забезпечення безпеки для військових та населення.
Попри відсутність заяв підготовка до голосування вже почалась
У Верховній Раді планується створення спеціальної робочої групи для швидкого опрацювання сценаріїв проведення виборів в умовах воєнного стану. Ініціатором виступив голова фракції “Слуга народу” Давид Арахамія. Пізніше групу підтримав голова парламенту Руслан Стефанчук. Він наголосив, що спеціальний закон про вибори під час війни застосовуватиметься лише один раз.
У січні 2026 року ЦВК під керівництвом Олега Діденка представила рекомендації щодо організації голосування. Після завершення воєнного стану має пройти шестимісячний підготовчий період. Сам процес залишиться стандартним — 90 днів для президентських виборів і 60 днів для парламентських.
Ризики для легітимності та безпеки
Проведення виборів під час війни супроводжується значними ризиками. Сотні тисяч військових залишаються на фронті, а мільйони українців — переміщені всередині країни.
Велике значення має досягнення мирної угоди, яке суспільство вважає несправедливою. Активність бойових дій і удари по критичній інфраструктурі здатні суттєво змістити заплановані терміни.
Лише 10% українців підтримують вибори до припинення вогню – опитування КМІС
Лише 10% громадян вважають, що голосування слід проводити ще до припинення вогню. Про це свідчать результати дослідження Київського міжнародного інституту соціології, проведеного наприкінці 2025 року.
Показник практично не змінився порівняно з вереснем, коли дострокові вибори підтримували 11%.
Безпека — головна умова
59% респондентів переконані, що голосування можливе лише після повного завершення війни та підписання остаточної мирної угоди. Ще 23% готові підтримати вибори після припинення вогню за умови надання міжнародних гарантій безпеки. Показово, що з весни частка зросла більш ніж удвічі — з 9% до 23%.
Таким чином, понад 80% громадян не розглядають вибори як необхідність під час активної фази війни.
Довіра до президента
Ставлення до термінів виборів тісно пов’язане з рівнем довіри до Володимира Зеленського. Серед тих, хто довіряє президенту, переважає позиція “спочатку мир — потім вибори”. Лише 3–4% прихильників глави держави підтримують ідею проведення голосування до завершення бойових дій.
Навіть серед громадян, які “скоріше не довіряють” президенту, 61% виступають за відкладення виборів до моменту підписання мирної угоди. Лише 11% підтримують негайне голосування.
Найвищий рівень підтримки швидких виборів зафіксований серед тих, хто повністю не довіряє президенту. У категорії 28% виступають за проведення виборів до завершення війни, ще 34% — після припинення вогню з гарантіями безпеки.
Нагадаємо, якби парламентські вибори відбулися найближчим часом, перше місце посів би “Блок Валерія Залужного” з підтримкою 31,8%. Опитування Socis та “Барометр громадських настроїв” також зафіксувало зростання рейтингу Андрія Білецького та посилення позицій військових лідерів.
