Україна зробила ще один крок у напрямку фінансової інтеграції з Європейським Союзом. За словами голови Нацбанку, Андрія Пишного, на середину 2025 року українське фінансове законодавство узгоджене з нормами ЄС на 75–77%.
Оцінка базується на результатах незалежного аудиту, що проводився в межах загальної еквівалентності із законодавством ЄС.
Україна адаптує фінансове законодавство до стандартів Євросоюзу – терміни та цілі
У ході телемарафону Пишний наголосив, що поточний рівень гармонізації українського фінсектору з європейськими нормами є вже задокументованим. Йдеться про незалежні заміри, які провели сторонні експерти у співпраці з міжнародними партнерами. Висновки чіткі: Україна впевнено просувається до фінансової інтеграції з Європою.
Голова НБУ зазначив, що за результатами незалежних оцінок рівень відповідності українського фінансового сектору вимогам Європейського Союзу становить 75–77%.
План до 2027 року – 100% відповідність
Голова НБУ нагадав, що ключовим етапом реформи стане повна адаптація законодавства до європейських вимог до кінця 2027 року. Мета закріплена як у стратегії НБУ, так і в дорожній карті євроінтеграції, узгодженій із міжнародними партнерами.
Що підпадає під реформу:
- банківський нагляд і управління ризиками,
- протидія відмиванню доходів та фінансуванню тероризму,
- корпоративне управління у фінансових установах,
- цифровізація фінансових послуг,
- адаптація до європейських стандартів.
За словами Пишного, реформа не є механічною адаптацією – вона враховує специфіку українського ринку, що дозволяє регулятору запропонувати креативні рішення для загальноєвропейської практики.
Андрій Пишний підкреслив, що унікальний досвід України може бути врахований у формуванні європейського підходу.
Реформи 2015–2024 років готували фінсектор України
За даними аналітиків, стабільність банківського сектору під час війни стала можливою завдяки інституційним реформам, що проводилися впродовж останніх 10 років. Серед ключових змін:
- запровадження інфляційного таргетування,
- перехід до гнучкого валютного курсу,
- очищення банківської системи від непрозорих установ.
Центральним моментом трансформації стало посилення незалежності НБУ завдяки змінам до законодавства у 2015 році. З 2020 року особливу увагу було приділено реформуванню ринку небанківських фінансових послуг. НБУ став регулятором для таких гравців, як страховики, ломбарди, кредитні спілки та фінансові компанії.
Упродовж 2021–2024 років Верховна Рада ухвалила низку базових законів, які наблизили регулювання до європейських стандартів. Зокрема, оновлено законодавство про страхування, кредитні спілки та фінансові компанії. Реформи забезпечили прозорість структури власності, нові вимоги до корпоративного управління та підвищили рівень захисту прав споживачів.
Зрушення відбулися і в напрямі цифрової трансформації. Нацбанк запровадив систему “BankID”, яка спростила ідентифікацію клієнтів для отримання державних і фінансових послуг. Крім того, нове законодавство про платіжні послуги дозволило небанківським установам працювати з електронними грошима й розвивати сучасні рішення.
НБУ запустив нову Систему електронних платежів, яка з 2023 року працює в режимі 24/7, забезпечуючи безперервність міжбанківських операцій. Успіхи у цифровізації сприяли тому, що частка безготівкових операцій у 2023 році досягла 65%.
З початком війни вторгнення НБУ оперативно запровадив антикризові заходи – від фіксації валютного курсу до тимчасових обмежень на операції. Облікова ставка була підвищена до 25%, щоб стримати інфляцію, а валютні резерви вдалося наростити до рекордних $43,8 млрд завдяки міжнародній допомозі.
Плани НБУ після війни
Після завершення війни Національний банк України готується до поступового повернення до довоєнної економічної моделі, акцентуючи на валютній лібералізації, зміцненні макростабільності та розбудові фінансових ринків.
У межах стратегії пом’якшення валютного регулювання передбачено три фази. Перша, яка вже майже завершена, включає скасування множинного курсоутворення та полегшення зовнішньоекономічних розрахунків бізнесу. На другому етапі планується розширення доступу до торгового фінансування, усунення обмежень на обслуговування зовнішнього боргу та поліпшення механізмів хеджування валютних ризиків. Фінальний етап передбачає дозвіл на перекази сум кредитів за кордон.
Крім валютної лібералізації, НБУ зосередиться на збереженні стабільності гривні та стимулюванні економіки через відновлення кредитування підприємств. Передбачається підтримка розвитку банківського та страхового секторів і формування повноцінної інфраструктури ринку капіталу, зокрема розширення можливостей фондового й боргового ринків. Окремою ініціативою стане оновлення готівкового обігу – НБУ готує випуск монет номіналом 1 та 2 гривні з новим дизайном і покращеними характеристиками.
Раніше Верховна Рада підтримала законопроєкт №7508, який відкриває можливості для залучення бізнесу та міжнародних донорів до відновлення критичної інфраструктури України після війни. Про це повідомив народний депутат Дмитро Наталух.
