Попри статус одного з найбагатших континентів світу, Європа демонструє суттєві відмінності у рівні життя. Оновлена статистика Євростату, відображена у візуалізації застосунку Voronoi, показує: найбільше ризикують опинитися за межею бідності жителі країн Східної та Південної Європи.
У 2024 році найвищі показники у рейтингу мають:
- Туреччина – 30,4%,
- Болгарія – 30,3%,
- Румунія – 27,9%.
Кожен третій мешканець Туреччини відчуває серйозні економічні обмеження.
Подібна ситуація простежується в Греції – 26,9%, Іспанії – 25,8% та Італії – 23,1%, де рівень безробіття й надалі залишається високим, а середні доходи – низькими.
Методика визначення рівня бідності
Методологія ЄС відрізняється від американського підходу, що ґрунтується на прожитковому мінімумі. У Європі бідність вимірюють за трьома критеріями:
- доходи менші за 60% медіанного рівня в країні;
- дефіцит матеріальних благ – люди не можуть дозволити собі принаймні сім із 13 базових потреб — тепло в оселі, мати інтернет чи оплатити несподівані витрати;
- слабка зайнятість – у домогосподарствах дорослі працездатного віку працювали менш ніж 20% можливого часу протягом року.
Якщо людина підпадає під будь-який із критеріїв, її враховують у статистиці як таку, що перебуває під загрозою бідності або соціального відчуження.
Найгірша ситуація — балтійський регіон
У Балтійському регіоні найгірша ситуація зафіксована у Литві – 25,8% та Латвії – 24,3%. Головна причина – суттєва різниця між доходами у містах і селах. Сільські мешканці заробляють у середньому на п’яту частину менше, ніж міські, що робить їх більш залежними від державної допомоги.
Центр і Північ: стабільність та високий соціальний захист
На іншому кінці рейтингу – країни Центральної та Північної Європи. Лідером за найнижчими показниками стала Чехія: лише 11,3% населення відчуває ризик бідності. Далі йдуть Словенія – 14,4% та Нідерланди — 15,4%.
Скандинавські держави: Фінляндія – 16,8%, Швеція – 17,5% і Данія – 18,0% демонструють результати нижчі за середні.
Разом з тим навіть у провідних економік, таких як Німеччина – 21,1% та Франція –20,5%, рівень ризику перевищує середній показник ЄС – 21,0%. У випадку Німеччини це зумовлено розривом між розвинутими південними регіонами та менш заможними східними землями.
Чому відстають південь та схід
Аналітики наголошують: високі показники у країнах Балкан та Півдня Європи є наслідком комплексу чинників. Серед них:
- менші середні зарплати;
- глибша нерівність доходів;
- слабші соціальні програми;
- затяжне безробіття серед молоді після кризи 2008–2014 років.
Ціль ЄС – скоротити бідність до 2030 року
Європейський Союз планує зменшити кількість людей у зоні ризику щонайменше на 15 мільйонів осіб до 2030 року.
Втім, процес уповільнився через пандемію та її наслідки, а зростання інфляції й підвищення цін на енергію та харчі ще більше загострило проблему.
Для досягнення мети ЄС має зосередитися на кількох напрямах:
- забезпечення доступного житла;
- розвиток програм перекваліфікації;
- підвищення продуктивності праці;
- ліквідація гендерного розриву в оплаті праці.
Без швидшого розвитку економіки у східних та південних державах континент ризикує посилити розрив між заможнішою Північчю та менш захищеним Півднем.
В Україні 8,8 мільйона людей живуть за межею бідності
Станом на 2025 рік в Україні 8,8 мільйона громадян опинилися за межею бідності. Дані базуються на оновлених підходах Світового банку, які враховують доходи населення та можливість задовольнити базові потреби.
За оцінками міжнародних експертів, від 29% до 37% українців, або близько 9 мільйонів людей, живуть у бідності. Показник на 1,8 мільйона більше, ніж у 2020 році. Фахівці пояснюють зростання бідності наслідками війни з Росією, економічним спадом, високими цінами на продукти й комунальні послуги та високим рівнем безробіття.
Хоча ринок праці України поступово відновлюється, фінансовий стан сімей продовжує погіршуватися. У червні 2025 року рівень безробіття знизився до 12% — найнижчий показник від початку війни. Проте індикатор економічної вразливості, який враховує частку людей, що економлять навіть на харчуванні, зріс до 25,2%. Кожен четвертий українець змушений обмежувати базові витрати.
Ситуація на ринку праці все ще далека від довоєнної. Кількість вакансій становить лише 85–90% від рівня 2021 року, а активність шукачів роботи залишається на рівні 80–90% через мобілізацію та міграцію населення за кордон. Експерти Центру економічної стратегії відзначають, що попит і пропозиція на ринку праці досі не збалансовані.
Рівень бідності в Україні значно перевищує середньоєвропейські показники: у країнах ЄС цей відсоток коливається від 10 до 25%. Уряд планує знижувати бідність через підвищення соціальних стандартів, розвиток ринку праці та міжнародну підтримку. Водночас економісти наголошують: без реформ та завершення війни швидко покращити фінансовий стан населення буде складно.
Нагадаємо, Міністерство економіки презентувало стратегію ринку праці України до 2030 року. План передбачає створення нових робочих місць, підвищення зайнятості, підтримку економіки після війни та нові можливості для українців.
