Попри активні воєнні дії та підтримку агресора, Китай залишається одним із ключових торгівельних партнерів України. У 2025 році обсяг імпорту товарів із країни сягнув $19,2 млрд. На другому та третьому місцях за обсягом зовнішньої торгівлі знаходяться Польща та Німеччина відповідно.
Про це повідомляє Open for business.
Щодо експорту, найбільші ринки збуту для українських товарів у 2025 році були Польща, Туреччина та Німеччина. Водночас зовнішньоторгівельний баланс України залишається значно негативним. Дефіцит у 2025 році зріс до $44,3 млрд порівняно з $29 млрд у 2024 році.
Китай утримує лідерство у зовнішній торгівлі України
За даними аналітичного центру Experts Club, імпорт українських товарів з Китаю досяг $19,23 млрд, тоді як експорт склав лише $1,82 млрд. Різниця сформувала негативне торгове сальдо у $17,41 млрд. Загальний товарообіг у 50 найбільших партнерів України склав$21,04 млрд, тобто майже п’яту частину всього зовнішньоторгівельного обороту країни.
Максим Уракін, засновник Experts Club, відзначає, що вирівняти сальдо з Китаєм без розвитку промислового експорту неможливо.
“Загальна картина узгоджується з агрегованою статистикою за 2025 рік: імпорт України оцінюється близько $84,8 млрд, експорт — близько $40,3 млрд, а товарообіг — близько $125,1 млрд” — зазначає він.
Імпорт переважає, дефіцит зростає
Зовнішньоторгівельна структура України залишається висококонцентрованою та імпортозалежною. У 2025 році імпорт країни склав $84,8 млрд, тоді як експорт — $40,3 млрд. Внаслідок цього дефіцит зріс до $44,3 млрд проти $29 млрд у 2024 році.
Перші 10 торгівельних партнерів формують близько 60% всього обсягу зовнішньої торгівлі. Та лідером є Китай, і без зміни структури експорту дисбаланс зберігатиметься.
Європейські ринки — найбільші імпортери в Україну
Другим найбільшим торгівельним партнером України стали:
- Польща — $13,02 млрд,
- Німеччина — $9,06 млрд,
- Туреччина — $8,95 млрд,
- США — $5,69 млрд.
Уракін звертає увагу на суттєві ризики при виході на ринки ЄС.
“Фактор ризику тут не стільки економічний, скільки регуляторно-політичний… питання квот і обмежень періодично повертається до порядку денного”, — наголошує експерт.
Водночас він підкреслює, що для успішної експансії важлива “якість входу” — дотримання стандартів, простежуваність продукції, сертифікація.
Чи зміниться розподіл імпорту в 2026 році
Ключовими драйверами розвитку зовнішньої торгівлі України у 2026 році залишаються:
- доступ на ринки ЄС,
- укладання регіональних угод,
- розвиток логістики з акцентом на безпеку морських шляхів.
“Найбільш прикладні точки зростання для України — це комбінація ринків з уже позитивним сальдо та інструментів, які знижують бар’єри: угоди, стандартизація та логістика”, — резюмував Уракін.
Українські компанії, які можуть адаптуватися до нових умов, отримують перевагу на міжнародних ринках. А Україна — шанс перетворити зовнішню торгівлю з дефіцитної на більш збалансовану.
Чому зростає імпорт та хто винен
Основний приріст імпорту у 2025 році зумовлений енергетичними та військовими потребами. Через російські обстріли було пошкоджено 34 об’єкти Укргазвидобування, а видобуток скоротився на 50%. У результаті закупівлі природного газу за кордоном зросли у 4 рази, майже дорівнюючи показникам за весь 2024 рік.
Енергетика та воєнні потреби в пріоритеті
Енергетичний сектор також потребував імпорту обладнання для відновлення генерації та трансформаторів на суму. Одночасно збільшуються закупівлі військових технологій:
- безпілотники,
- радіотелеграфи,
- передавачі для РЕБ.
Зниження видобутку газу спричинило кризу у хімічній промисловості. Так, заводи “Рівнеазот” та “Черкасиазот” використовували лише 31-45% потужностей, що призвело до скорочення виробництва карбаміду на 45-50% порівняно з минулим роком. Щоб підготуватися до посівної, аграрії збільшили імпорт добрив.
Споживчі товари: падіння попиту
На фоні зростання імпорту енергетики та військових товарів споживчі категорії демонструють зниження закупівель. Менше купували ліки, легкові авто, мобільні телефони та побутову техніку.
Рекордний дефіцит не пов’язаний з внутрішнім споживанням населення, а з воєнними та енергетичними викликами. Загалом майже весь приріст імпорту припадає на енергетику, військові потреби та добрива, як прямий наслідок війни та руйнування критичної інфраструктури.
Для бізнесу це означає: стратегія виживання та зростання залежить від адаптації до глобальної нестабільності, диверсифікації постачальників та активного пошуку ринків із позитивним сальдо. Військові та енергетичні потреби залишаються головним фактором, який формує зовнішню торгівлю України і у 2026 році.
