Верховна Рада України у першому читанні схвалила законопроєкт №15111-д, який запроваджує оподаткування доходів, отриманих через цифрові сервіси — зокрема Glovo, Uklon, Bolt та Uber. За це рішення 8 квітня проголосували 234 народні депутати.
Доходи українців, отримані через онлайн-сервіси, підпадатимуть під оподаткування. Якщо продажі або надання послуг мають системний характер, такі надходження можуть класифікуватися як підприємницька діяльність.
Рада підтримала закон про оподаткування доходів з OLX, Bolt і Uber: деталі
В основі закону — запровадження ставки ПДФО 5% для фізичних осіб, які отримують дохід через цифрові платформи. Функцію податкового агента беруть на себе самі платформи. Вони автоматично утримуватимуть і перераховуватимуть податок, мінімізуючи контакт користувача з податковою системою.
Спеціальний режим адресований насамперед самозайнятим:
- водіям,
- кур’єрам,
- орендодавцям.
Проте є чіткі обмеження, закріплені новим законом. Скористатися ним зможуть лише ті, хто працює без найманих працівників і не перевищує річний дохід у межах 7,2 млн грн.
Окремо закладено формат оподаткування для побутових продажів. Якщо людина продає товари епізодично і заробляє до €2000 на рік, такі операції не вважатимуться оподатковуваними.
З оглядом на європейський вектор та прозорість даних
Документ передбачає імплементацію стандарту DAC7 — механізму автоматичного обміну податковою інформацією між країнами. У Міністерство фінансів України прямо пов’язують введення нового оподаткування у війну з курсом на євроінтеграцію.
Для міжнародних учасників передбачені лояльні умови — спрощена звітність та можливість працювати без ризику перекваліфікації відносин у трудові.
Гнучкість для ФОП
Фізичним особам-підприємцям дозволять отримувати доходи через платформи навіть поза межами зареєстрованих КВЕД. На ділі нововведення легалізує практику мультизанятості.
Водночас законопроєкт не вводить додаткових вимог для учасників процесу, зокрема, не зобов’язує відкривати окремі банківські рахунки.
Коли Рада ходить по тонкому краю — застереження бізнесу та угода з МВФ
Попри загальний прагматизм підходу, бізнес-спільнота закликає до доопрацювання. Європейська Бізнес Асоціація звертає увагу на нечіткість визначень — хто саме вважається оператором платформи і хто підпадає під звітність.
Окремий ризик — потенційне розкриття банківської інформації. Якщо ці норми будуть реалізовані без належних гарантій, це може підірвати довіру до всієї реформи.
Законопроєкт — не лише про податки. Для уряду це критична необхідність, закриття діри в бюджеті та частина зобов’язань перед Міжнародний валютний фонд, від яких залежить фінансова стабільність країни.
2027 як точка відліку введення нових податків
Якщо документ пройде друге читання без радикальних змін, нові правила запрацюють з 1 січня 2027 року. До цього часу ринок матиме можливість адаптуватися.
Головне питання — чи вдасться державі зберегти баланс між контролем і свободою. Адже саме від цього залежить, чи стане економіка драйвером зростання — або ж піде ще більше в тінь.
За даними депутата Ярослава Железняка, на поточний момент у Резервному фонді з початкових 49,42 млрд грн фактично залишилося лише близько 0,5 млрд. Це приблизно 1% від початкового обсягу. Проте, не варто очікувати грошей від МВФ вже завтра. Існують інші вимоги фонду, які за Які депутати не проголосували.
Резервний фонд 2026: як використали понад 47,5 млрд грн
Резервний фонд традиційно слугує “подушкою безпеки” держави. Він активується для непередбачуваних або критично важливих витрат, що пов’язані з безпекою, підтримкою інфраструктури та забезпеченням життєдіяльності країни. Про розподіл витрат фонду повідомляє Міністерство фінансів України.
Основні напрямки фінансування в 2026 році
- Захист критичної інфраструктури — 22 млрд грн. Гроші спрямовано на енергетичні мережі, транспортні вузли, комунальні системи.
- Залізничний транспорт — 16 млрд грн. Направлено на забезпечення перевезення критичних вантажів, евакуацію населення та підтримку економічної активності регіонів.
- Відновлення доріг — 3 млрд грн. Кабмін виділив гроші на поточний ремонт доріг державного значення з високим трафіком.
- Енергетична стійкість — 2,56 млрд грн. Витрати пішли на закупівлю мобільних генераторів та обладнання.
- Транспортне сполучення півдня України — 718,8 млн грн. Витрачено на стабілізацію логістики в Одеській області виділено майже 720 млн грн. Фінансування передбачило відновлення пошкоджених мостів і будівництво тимчасових переправ.
- Підтримка працівників критичної інфраструктури — 246,4 млн грн. Енергетики, комунальники та залізничники отримали фінансову підтримку для забезпечення швидкого реагування на наслідки атак.
- Укріплення обороноздатності — 5,9 млн грн. Частину коштів спрямовано на укріплення прикордонних областей, будівництво оборонних споруд та підвищення готовності місцевих підрозділів.
Максимальний обсяг резерву: 1% бюджету
Згідно з Бюджетним кодексом, резервний фонд не може перевищувати 1% видатків загального фонду. Для 2026 року це приблизно 48,37 млрд грн. Наразі майже весь фонд уже задіяно.
Раніше стало відомо, що Україна ризикує залишитися без фінансування оборони вже за два місяці. Державного бюджету вистачає лише до червня. Основна підтримка країни покладена на міжнародні транші, зокрема €90 млрд від ЄС. Затримка пов’язана з вето прем’єра Угорщини Віктора Орбана.
