За перші три місяці 2026 року Україна не просунулася у виконанні 10 стратегічних реформ, визначених у “плані Качки-Кос” для інтеграції до Європейського Союзу. Експертна коаліція під керівництвом Transparency International Ukraine оцінила прогрес на 9 балів зі 100 можливих. Результат свідчить про критично низький рівень реалізації реформ.
Моніторинг “Членство Check”, який аналізує хід виконання реформ, засвідчив, що більшість законодавчих ініціатив залишаються на стадії декларацій або блокуються бюрократичними процедурами.
Україна не виконала жодної з 10 пріоритетних реформ для вступу в ЄС
Серед найважливіших реформ України, що залишилися без прогресу та були критичними для виконання у 2026 році — наступні:
- Кримінальна юстиція — 2 із 20 балів. Планувалося оновлення Кримінального процесуального кодексу, проте текст законопроєкту досі не опубліковано. Закритість процесу унеможливлює оцінку реальних змін.
- Доступ НАБУ до незалежних судових експертиз — 0,5 із 10 балів. Хоча створено спеціальний Центр експертиз, НАБУ досі не має гарантій отримання повністю незалежних висновків, необхідних для розслідування корупції серед уряду.
- Участь міжнародних експертів у відборі до ВККС — 1 із 10 балів. Відновлення практики залучення міжнародних спеціалістів до конкурсів блокується парламентом із червня 2025 року, гальмуючи очищення судової системи від корупційних схем.
- Антикорупційна стратегія та ДАП на 2026-2030 роки — 0,5 із 5 балів. Затримка погодження через внутрішні зауваження відомств ставить під загрозу впровадження ключових антикорупційних заходів.
Реформа прокуратури та кадрові призначення
Не краща ситуація й у правоохоронній сфері:
- Відбір Генпрокурора — 0 із 10 балів. Процедури повного перегляду відсутні.
- Конкурс на керівні посади в прокуратурі — 0,5 із 10 балів. Прозорі призначення не відновлено.
- Реформа ДБР — 1 із 10 балів. Законопроєкти для обговорення парламентом не представлені.
Процес оновлення складу Конституційного Суду та Вищої ради правосуддя йде із суттєвими затримками — оцінка лише 1 із 5 балів.
Доброчесність суддів — без змін
Фокус на доброчесності суддів та захисті тих, хто повідомляє про корупцію, також дає критично низькі результати:
- Доброчесність суддів — 2 із 10 балів. Законодавчі зміни не враховують рекомендації ЄС щодо перевірки декларацій суддів Верховного Суду.
- Захист викривачів та внутрішній контроль — 0,5 із 10 балів. Держаудитслужба інтегрує питання внутрішнього контролю до перевірок, однак Портал викривачів потребує суттєвого технічного доопрацювання для реального захисту осіб.
План Качки-Кос — що передбачав документ
“План Качки-Кос” був затверджений у грудні 2025 року під час засідання Ради ЄС у Львові. Він містить перелік із 10 реформ, які мають відновити довіру Європейського Союзу до українських реформаторських процесів та наблизити країну до членства. Документ охоплює напрями, де Україна має критичні проблеми:
- антикорупційну політику,
- реформу судової системи,
- впровадження прозорих процедур у правоохоронних органах.
Назва “Качки-Кос” походить від прізвищ високопосадовців, які підписали план. Документ є базовим стандартом для оцінки прогресу України в рамках євроінтеграції.
Що далі
Transparency International Ukraine наголошує — низькі оцінки зумовлені не лише відсутністю законодавчих новацій, а й закритістю процесу підготовки документів. Виконавчий директор організації Андрій Боровик зазначає:
“Загальний низький показник у 9 балів зумовлений передусім декларативним характером багатьох кроків та відсутністю публічного доступу до текстів ключових законопроєктів. Ми переконані, що для успішного просування до ЄС уряд має відмовитися від кулуарної підготовки документів, а Верховна Рада нарешті зібратися й ухвалити необхідні закони”.
Без прискореного впровадження ключових реформ інтеграція України до ЄС у 2027 році залишається під серйозною загрозою. Прозорість, системність і оперативність у виконанні стають критичними для відновлення довіри європейських партнерів.
Винятків не буде: представники ЄС пояснили, від чого залежить реальна дата приєднання України
Європейський Союз не розглядатиме спрощених умов для вступу України, попри війну. У Європейській комісії наголошують, що лише повне виконання критеріїв забезпечить стійке та довгострокове членство країни в блоці.
Єврокомісарка з питань розширення ЄС Марта Кос заявляє, що будь-яке відхилення від стандартної процедури створює ризики для України та ЄС.
Чому швидкий вступ — ризикована стратегія для України
Ключовий аргумент Брюсселя полягає в довірі до процесу розширення. Якщо Україна отримає особливі умови, це може поставити під сумнів принцип рівності для інших кандидатів і послабити інституційну стабільність ЄС.
За словами Кос, винятки не посилюють позиції країни-кандидата, а навпаки — створюють вразливість у майбутньому. Йдеться не лише про політичну довіру, а й про готовність держави працювати за правилами спільного ринку, правової системи та економічної конкуренції.
Фактично, ЄС дає сигнал, що інтеграція — не жест “доброї волі”, а результат змін країни.
Реформи як єдина валюта інтеграції
У Брюсселі підкреслюють пряму залежність між темпами реформ і швидкістю переговорного процесу. Чим швидше Україна адаптує законодавство та інституції до стандартів ЄС, тим ближчою стає перспектива членства.
Водночас уповільнення трансформацій автоматично відтерміновує строки вступу. Єврокомісія вже працює над оптимізацією процедур, однак не має наміру знижувати планку вимог.
Ціль 2027 року: амбіції проти реальності
Україна демонструє намір приєднатися до ЄС уже у 2027 році. Президент Володимир Зеленський неодноразово наголошував, що визначення конкретної дати має велике значення — як для внутрішньої мобілізації, так і для безпеки Європи загалом.
Однак у самому Євросоюзі оцінюють строки обережно. У Брюсселі визнають політичну доцільність амбітної мети, але підкреслюють — реалізація можлива лише за умови швидкої та глибокої трансформації країни.
Раніше стало відомо, що Україна може зіткнутися з критичною нестачею фінансування оборони вже за два місяці. Бюджетних ресурсів вистачить лише до червня. Затримка міжнародної допомоги та блокування €90 млрд ЄС через позицію Віктора Орбана посилюють ризики.
