Європейський Союз працює над терміновим питання фінансування бюджету України на 2026 рік. За попередніми підрахунками, Київ може зіткнутися з нестачею 19 мільярдів доларів, і наразі сума не має джерела покриття, передає новину Financial Times
Причиною потреби у фінансах є зниження допомоги США та відсутність реальних перспектив припинення бойових дій із росією. Через це Європа переглядає оптимістичну політику фінансової допомоги Україні та шукає нові підходи до її реалізації.
Варіанти підтримки: від позик G7 до використання заморожених активів росії
За інформацією джерел FT, у Брюсселі обговорюють кілька альтернатив. Мова йде про виділення нових кредитів із вже затвердженого пакета допомоги G7, обсягом $50 млрд або про використання доходів від заморожених активів рф.
Розглядається можливість переведення частини військової допомоги України у формат позабюджетних грантів, що дозволило б уникнути тиску на європейський бюджет.
Україна пропонує власну формулу фінансування
Київ звернувся до європейських партнерів з ідеєю, яка дозволила б одночасно підтримати оборону України та виконати зобов’язання країн-членів НАТО. Пропонується вважати фінансування українських збройних сил частиною оборонних витрат донорів, оскільки Україна фактично захищає європейську безпеку.
Такий підхід дозволив би зарахувати допомогу Україні до національних витрат на оборону, наблизивши їх до цільових 5% ВВП, встановлених Альянсом.
Римський саміт — Україна очікує на ключові рішення
Пошук фінансових рішень набуває актуальності напередодні саміту з питань відбудови України, який пройде в Італії 11 липня. Участь у ньому візьме президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн. На цьому форумі очікуються конкретні домовленості щодо нових механізмів підтримки.
За даними МВФ, нинішні потреби України у зовнішньому фінансуванні покриті лише в умовному випадку завершення війни в найближчі місяці, що на практиці стає дуже малоймовірним.
Перспективи на 2026 рік: ще один рік із діркою у бюджеті
Наступного 2026 року Україні загрожує дефіцит у $8 млрд. Якщо міжнародна допомога буде відкладена або скорочена, показник перевищить $19 млрд.
Серед інших ідей, які перебувають на розгляді — підвищення ефективності використання російських активів шляхом інвестування у прибуткові фінансові інструменти. Водночас ведуться переговори щодо розподілу відповідальності за можливі збитки, щоб уникнути повного навантаження на окремі країни, зокрема Бельгію.
Виклики великої війни — хто поповнює бюджет України
Гроші, що надходять до України від закордонних партнерів, спрямовуються на забезпечення потреб держави. Основний фокус — фінансування соціальних програм: виплати пенсій, зарплат працівникам бюджетної сфери, підтримка охорони здоров’я та освіти. Окрім цього, значна частина ресурсів йде на відновлення зруйнованої війною інфраструктури.
Особливу увагу приділяють фінансуванню сил оборони. Міністр фінансів Сергій Марченко неодноразово наголошував, що чинні витрати на армію недостатні для забезпечення всіх потреб.
Найбільшим донором державного бюджету України під час війни є:
- Європейський Союз надав $48 мільярдів,
- Сполучені Штати — понад $30 мільярдів,
- Японія виділила близько $8.5 мільярда,
- Країни G7 та спеціальний фонд ERA — понад $14 мільярдів.
Допомога надходить до України у двох основних формах — грантів та пільгових кредитів. Гранти не потребують повернення і використовуються переважно на покриття соціальних витрат і відбудову. Кредити, навпаки, необхідно повертати, але під вигідними умовами, ніж на ринку.
Ініціатива ERA від G7 є унікальною: гроші, отримані в рамках програми, не є прямою допомогою, а мають бути повернені в майбутньому. Джерелом погашення стануть кошти від активів росії, які були арештовані у країнах Заходу.
Попри значну міжнародну підтримку, Україна стикається з серйозними викликами. Фінансування армії та соціальної сфери вимагає постійного збільшення ресурсів.
Читати далі: Легалізація грального бізнесу вплинула на доходи державного бюджету — у травні 2025 року надходження сягнули майже 9 мільярдів гривень. Це на 22% більше, ніж за той самий період торік, і у 125 разів перевищує показники 2021 року. Як вдалося досягти таких показників — у матеріалі.
