Міжнародна мережа SPAR опинилася в центрі уваги органів контролю України через підозри в “дробленні” бізнесу на фізичних осіб-підприємців. На початку 2026 року голова Комітету Верховної Ради з питань фінансів та податкової політики Данило Гетманцев оприлюднив чеки з магазинів мережі, звинувативши SPAR у схемах масового дроблення бізнесу.
“Раніше я публічно звертав увагу на ситуацію в мережі SPAR та давав можливість виправити порушення до кінця року. На жаль, цього не відбулося. Мережа й надалі працює за схемою масового подрібнення бізнесу на ФОПів – понад 100 магазинів по всій країні,” — написав Гетманцев.
За даними нардепа, у деяких магазинах одночасно працювали два ФОПи на одній касі, а покупцям видавали “звичайні папірці” замість фіскальних чеків. Згодом, за його словами, мережа могла використовувати підроблені документи. Звинувачення призвели до сотні перевірок магазинів SPAR по всій країні.
У відповідь ритейлер категорично заперечує обвинувачення, наголошуючи, що всі магазини належать незалежним підприємцям і працюють на умовах франчайзингу.
Модель франчайзингу SPAR — як працюють
Роман Корсак, генеральний директор VolWest Group, яка управляє брендами SPAR та “Наш Край”, пояснює, що франчайзі укладають договір комерційної концесії. Документ регламентує стандарти роботи магазину:
- організацію процесів,
- викладку товарів,
- дотримання корпоративних стандартів.
Паушального внеску франчайзі не сплачують, проте щомісяця виплачують роялті — 3,5 євро за квадратний метр торгівельної площі.
“Ми — франчайзингова мережа і кожен магазин у власності конкретного підприємця”, — каже Роман Корсак.
Мережа наголошує, що приналежність підприємця до бренду не може слугувати підставою для звинувачень у порушенні податкового законодавства.
Податкові перевірки SPAR: аналіз франчайзингової моделі та ризиків
На думку старшого юриста LCF Ігоря Бєліцького, письмовий договір комерційної концесії — ключовий інструмент легальної франчайзингової співпраці. Він дає право використовувати торгівельну марку, промислові зразки, комерційний досвід і ділову репутацію франчайзера. При цьому важлива економічна суть відносин, а не формальне оформлення.
Податкові органи оцінюють рівень самостійності франчайзі. Спільне використання приміщення, активів або зміна ФОП після досягнення ліміту єдиного податку можуть розцінюватися як ознаки “дроблення” бізнесу.
Особливості роботи франчайзингової моделі
Адвокат Кирило Анісімов нагадує, що франчайзер не має права встановлювати ціни на товари та послуги. Відповідальність за дотримання податкового законодавства лежить на франчайзі.
Юристка Everlegal Анна Носенко додає, що закон не передбачає обов’язкового друку окремих фіскальних чеків для алкогольних та продовольчих товарів. Така практика виникає, наприклад, коли у спільному магазині один підприємець має ліцензію на алкоголь, а інший — є платником єдиного податку.
Реакція SPAR: мережа звернулась державних органів
SPAR направила офіційні звернення до президента, прем’єр-міністра, ДПС та інших органів влади з проханням забезпечити індивідуальний підхід до податкових перевірок, уникати вибіркового контролю за ознакою торговельної марки та провести незалежну оцінку дій податкових органів.
Компанія зазначає, що надмірний контроль створює ризики витіснення малого бізнесу на користь великих корпорацій, загрожує монополізацією ринку та відтоком капіталу з регіонів.
SPAR в Україні працює як децентралізована франчайзингова мережа, яка об’єднує сотні підприємців, створює робочі місця та інвестує в економіку.
ФОПи-дропи в Україні: як насправді реагує держава
Організатори схем обходять обмеження Національного банку, використовуючи фіктивні підприємства для проведення великих переказів коштів. Держава шукає способи реагувати, але поки ефективних рішень немає.
Завдяки банківській таємниці державні органи не можуть повністю контролювати перекази між рахунками фізосіб. Це дозволяє приховувати великі обсяги транзакцій, включно з виплатами “сірих” зарплат, криптовалютними операціями та навіть фінансуванням нелегальної діяльності.
Власники рахунків отримують невеликі виплати за продаж доступу — від кількох сотень до кількох тисяч гривень на тиждень.
Обмеження НБУ: ефект та прогалини
1 жовтня 2024 року Нацбанк обмежив перекази між картками фізосіб до 150 000 грн на місяць. Пізніше ліміт знизили до 100 000 грн, а для клієнтів без підтверджених доходів — до 50 000 грн. Банки домовилися контролювати кількість карток на одну особу та підвищити увагу до нетипових операцій.
Попри скорочення обсягів переказів на десятки мільярдів гривень на місяць, схеми не зникли. Попит на “дропів” лише зріс.
ФОПи як інструмент для обходу обмежень
Використання ФОПів дозволяє значно збільшити обсяги транзакцій. Для фізичних осіб існує місячний ліміт у 100 000 грн, тоді як ФОП третьої групи спрощеної системи може здійснювати операції на суму понад 9 млн грн на місяць у 2025 році, а у 2026 році — понад 10 млн грн.
Недоліком є обов’язок сплати єдиного податку та військового збору — 6% від суми переказів. Також ФОПи можуть підлягати перевіркам податкових органів.
НБУ вже зафіксував близько 400 “ФОПів-дропів” у рамках перевірок великих банків. Для боротьби з ними пропонується створити реєстр, до якого потраплятимуть усі особи, що продавали доступ до рахунків. Потрапляння до реєстру ускладнить відкриття нових рахунків і введе додаткові обмеження на перекази.
