Уряд готує зміни у податковій системі для фізичних осіб-підприємців. Планується автоматична реєстрація платниками ПДВ на основі даних за попередні роки. Тепер доходи ФОП у 2025 році можуть стати критерієм для автоматичної зміни системи оподаткування вже з 1 січня 2027 року.
Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України “Про банки та банківську діяльність” викликав обурення серед бізнес-спільноти. Автори документа акцентують на необхідності впровадження міжнародних стандартів оподаткування та виконання зобов’язань перед МВФ щодо прозорості доходів.
Автоматична реєстрація платниками ПДВ для ФОП — як це відбуватиметься
Зміна правил автоматичної реєстрації ФОП як платників ПДВ викликає багато питань. Якщо у 2026 році обсяг операцій перевищує 4 млн грн, підприємець автоматично отримує статус платника ПДВ без подання заяви. Виняток зроблено лише для ФОП третьої групи єдиного податку, які визначені як “електронні резиденти”.
Раніше реєстрація ПДВ відбувалася добровільно або у разі перевищення річного ліміту 1 млн грн. Нові норми змінюють цей принцип. Бізнес не знатиме заздалегідь, що його доходи стануть підставою для примусової зміни оподаткування.
Нові випробування для бізнесу та ризики правової невизначеності
Проєкт передбачає використання даних за четвертий квартал 2025 року та перші три квартали 2026 року для оцінки порога у 4 млн грн. Якщо підприємець перевищує зазначений поріг, він автоматично стає платником ПДВ з початку 2027 року.
Юристи наголошують на потенційних ризиках змін, що може суперечити Конституції України. Бізнес опиняється в ситуації, коли рішення податкової бази формується до набрання чинності законом. Законопроєкт передбачає можливість анулювання ПДВ-статус у першому кварталі 2027 року, якщо перевищення доходу не підтвердиться за підсумками 2026 року.
Банківська таємниця та контроль цифрових платформ
Окремий законопроєкт вводить визначення “платформа”, “оператор платформи” та “звітна діяльність”. Під контроль уряду потраплятимуть сайти та додатки, які забезпечують продаж товарів, надання послуг або оренду майна.
Так, оператори платформ зобов’язані до 31 січня подавати звіти про доходи користувачів. Якщо продавець не надає інформацію після двох нагадувань, оператор повинен призупинити виплати або обмежити доступ до платформи. За неподання звіту передбачено штраф у розмірі 100 мінімальних зарплат.
Законопроєкт також дозволяє податковій отримувати від банків детальну інформацію про операції за рахунками підзвітних продавців:
- суми,
- призначення платежів,
- дані контрагентів,
- номери їх рахунків.
ФОП повинен мати хоча б один рахунок для розрахунків через платформу та надати згоду на розкриття банківської таємниці.
Спеціальний режим для цифрових платформ
Податковий закон вводить окремий режим для осіб, які працюють через цифрові платформи. Ставка податку становить 5%, але скористатися нею зможуть лише обмежені категорії.
Ключові умови:
- річний дохід не повинен перевищувати 834 мінімальні зарплати;
- заборонено залучати найману працю;
- режим несумісний зі статусом ФОП.
Податкові функції покладаються на операторів платформ. Саме вони будуть повинні утримувати та перераховувати податок до бюджету, формувати звіти про доходи користувачів.
Великий податковий закон — коли очікувати на підтримку уряду
Раніше Міністерство фінансів представило законопроєкт, який у медіа вже назвали “Єдиним великим податковим законом”. Документ поєднує зобов’язання України перед МВФ:
- введення оподаткування для цифрових платформ,
- автоматичну систему ПДВ для ФОП,
- припинення безмитного ввезення посилок вартістю до 150 євро.
Разом із тим, ЗМІ повідомляють, що точна дата затвердження положень урядом наразі не визначена. У самому законопроєкті Міністерства фінансів зазначено, що нові правила набудуть чинності з 1 січня 2027 року, але до цього часу народні депутати ще можуть внести зміни до документа.
Чи готова Верховна Рада до прийняття податкових рішень
Кабінет міністрів вдруге намагається провести податкові зміни через Верховну Раду. Першу спробу зробили на початку 2026 року. Тоді уряд планував, щоб депутати підтримали в першому читанні законопроєкт щодо оподаткування цифрових платформ, а до другого читання додати положення про скасування пільги на міжнародні посилки та військовий збір. Впровадження ПДВ для ФОП передбачалося окремим законопроєктом. Однак голосування провалилося, і уряду довелося розробляти новий документ.
Згідно з програмою розширеного фінансування EFF, схваленою МВФ наприкінці лютого, Україна мала б ухвалити пакет податкових заходів до кінця березня 2026 року. Проте, за даними “Економічної правди”, уряд Юлії Свириденко, ймовірно, орієнтуватиметься на червень.
Як зазначає “ЕП”, шанси на ухвалення закону залишаються сумнівними. Парламентарі уникають голосування за непопулярні ініціативи та підвищення податкового навантаження.
Нагадаємо, 25 березня 2026 року Верховна Рада розпочала пленарне засідання майже порожньою, що відбувається не вперше. Депутати не ухвалюють ключові закони для МВФ, а представники фракцій пояснюють ситуацію кризою більшості та браком комунікації, що впливає на роботу парламенту.
