За перші три квартали 2025 року в Україні зареєстровано 1 648 фізичних осіб-підприємців, які є громадянами інших країн. Показники майже на 10% менше, ніж за аналогічний період 2024 року, з посиланням на дані “Опендатабот”.
На фоні загальної реєстрації понад 225 тисяч нових ФОПів, частка нерезидентів залишається незначною — лише 0,7%.
Водночас 1 158 іноземних ФОПів закрили діяльність, що дає чистий приріст у 490 підприємців. Серед усіх українських ФОПів, які завершили роботу в цей період, — понад 213 тисяч, тобто іноземці складають 0,5% від загального обсягу закриттів.
Хто відкриває бізнес в Україні в часи війни
Найактивнішими серед іноземних підприємців стали громадяни:
- Азербайджану — 229 ФОП або 14%,
- Росії — 222 ФОП або 14%,
- Узбекистану — 160 ФОП,
- Молдова — 125 або 8%,
- Вірменія — 95 або 6%.
Серед іноземних ФОПів переважають чоловіки — їх 69%, тоді як жінки становлять лише 31%.
Найбільше закривають бізнес громадяни:
- РФ — 241 ФОП або 21%,
- Азербайджану — 157 або 14%,
- Молдова — 102 або 9%,
- Узбекистан — 91 або 8%,
- Білорусь — 69 або 6%.
Стабільність і тривалість бізнесу
Іноземні ФОПи працюють довше за українських колег. Термін діяльності становить 3,1 року, тоді як серед українців цей показник — 2,5 року. Рекордсменка — громадянка РФ, яка відкрила бізнес 30 років тому і закрила його лише на початку 2025 року.
“Відкриття фопів іноземцями — абсолютно нормальна й законна практика. Люди, які мають посвідку на тимчасове або постійне проживання в Україні, отримують РНОКПП (податковий номер), тож можуть офіційно вести підприємницьку діяльність і сплачують податки нарівні з громадянами України. Що стосується громадян РФ — вони не є винятком із цього правила. Лише ті, хто законно проживає на території України, можуть відкрити власну справу. У цьому випадку процедура не відрізняється від відкриття фопу будь-яким іншим нерезидентом”, — зауважує Денис Попов, керівник юридичного департаменту Опендатаботу, адвокат, арбітражний керівник.
Популярні сфери бізнесу
Іноземці обирають бізнес у тих же галузях, що й українці. Торгівля залишається лідером — близько кожного третього ФОПа. Далі йдуть громадське харчування, гуртова торгівля, ІТ-послуги та інформаційні сервіси.
Закриття підприємств відбуваються у тих же сегментах:
- роздрібна торгівля — 37%,
- ІТ — 10%,
- громадське харчування — 9%.
Який регіон України обирають для бізнесу
Більшість іноземних ФОПів відкрито:
- Києві — 33%,
- Одещині — 18%,
- Київщині — 8%,
- Харківщині — 6%,
- Львівщині — 5%.
Найменше ФОПів-нерезидентів у Волинській, Чернігівській, Сумській, Донецькій та Херсонській областях — від 2 до 17 на регіон. Закриття бізнесів зосереджене у великих містах: Київ, Одеська область, Харків, Київщина, Дніпропетровщина.
Як відкрити ФОП в Україні для нерезидентів
Основні етапи включають підготовку довіреності, отримання податкового номера, державну реєстрацію ФОП та відкриття банківського рахунку. Якщо підприємець перебуває за кордоном, подання документів здійснює уповноважена особа.
Для цього оформлюють нотаріально засвідчену довіреність, де прописуються всі повноваження:
- подача заяв до ДПС,
- реєстрація ФОП,
- отримання податкового номера,
- відкриття рахунків,
- замовлення печатки,
- підписання необхідних документів.
Довіреність можна легалізувати через нотаріуса з апостилем або в консульстві України. Документи, видані іншою мовою, обов’язково перекладають українською та нотаріально засвідчують переклад.
Реєстрація відбувається через державного реєстратора або приватного нотаріуса, який має право проводити реєстраційні дії. Під час війни та в умовах обмежень для громадян РФ і Білорусі можуть виникати труднощі, тому важлива юридична підтримка. Після реєстрації ФОП ставиться на облік як платник єдиного податку. Іноземець може обрати спрощену систему оподаткування на тих же умовах, що й українці.
Відкриття рахунку для підприємницьких потреб, для громадян країн з обмеженнями — РФ, Білорусь, рахунок можна відкрити лише за наявності посвідки на постійне проживання в Україні. Без цього банки відмовляють.
Нагадаємо, НБУ пропонує посилити процедуру закриття ФОПів, щоб запобігти фінансовим зловживанням. Зокрема, зміни спрямовані проти так званих “ФОПів-дропів”, які використовують підприємницький статус для відмивання коштів та ухилення від податків.
