Податкова служба активізувала спроби вивести онлайн-торгівлю з тіні, взявшись за продавців на відомих маркетплейсах України – OLX, Prom, Rozetka та інші.
За інформацією Focus, уже кілька тисяч користувачів отримали офіційні звернення з проханням пояснити джерела надходжень коштів на банківські рахунки. Водночас експерти сумніваються, що подібні заходи можуть суттєво вплинути на наповнення державного бюджету, адже ключові фінансові втрати приховані у більш цікавих схемах.
Користувачі маркетплейси вже отримують листи від податкової
З початку 2025 року понад 3000 користувачів маркетплейсів отримали листи від ДПС із вимогою пояснити джерело доходів. Це у 13 разів більше, ніж торік. Причиною активізації стало оновлення правил касових чеків — тепер у них обов’язково вказується ПІБ продавця, що дозволяє податковій відстежувати операції навіть через “Нову пошту”.
Раніше “Нова пошта” повідомила, що компанія має право обмежувати перекази післяплати за посилки, з вимогою пояснити надходження коштів. Особливо якщо виявлять регулярні перекази на ім’я фізичної особи. У таких випадках отримувачам радять зареєструватися як ФОП, а не чекати листів від компанії чи уваги податкової.
Кого стосуватимуться зміни
В першу чергу варто відзначити, що податкова керується постановою Верховного суду, яка визначає підприємницьку діяльність як продаж понад трьох товарів на рік. Причому сума операцій не має значення. Експерти наголошують: навіть поодинокий продаж без сплати податків порушує закон.
Тож серед адресатів листів – продавці, які отримували суми до 1000 грн. У разі встановлення факту ведення незаконного бізнесу, фізособі загрожує штраф до 34 000 грн. У деяких випадках вже розпочато оформлення адміністративних протоколів.
Та бізнес шукає шляхи обійти, щоб правила
Нелегальні продавці вже адаптуються — переходять на оплату напряму на банківські картки, уникаючи служб доставки та чеків із реквізитами. Офіційні бізнесмени, навпаки, підтримують контроль. Вони скаржаться, що через «сірий» сегмент програють у ціні, адже змушені платити податки, розмитнювати товари, оформлювати документи.
Маркетплейси не поспішають змінювати політику
Фахівці впевнені, що зусилля податкової мають бути спрямовані не на дрібних продавців, а на великі тіньові схеми – зарплати у конвертах, контрабанду, нелегальний імпорт підакцизної продукції, корупцію.
За підрахунками аналітичних центрів, повна легалізація торгівлі на маркетплейсах могла б принести до 12 млрд грн на рік. Натомість боротьба з корупцією — понад 160 млрд грн.
Натомість маркетплейси повідомляють, що не планують змін у роботі, поки не буде оновленого законодавства. Платформи підкреслюють, що лише надають послуги з розміщення товарів, а не контролює діяльність продавців.
Порівняння рівня тіньової економіки: Україна та світ
До початку російської війни рівень тіньової економіки в Україні становив близько 30%. За даними Міністерства економіки, у 2010 році показник був на рівні 36%, а у 2019 році знизився до 27%.
Міністерка економіки Юлія Свириденко оцінює тіньовий сектор у 40%, а голова Комітету ВРУ з питань фінансів Данило Гетманцев заявляє, що в окремих галузях, зокрема в торгівлі, рівень тінізації сягає 60-70%.
Порівняння з іншими країнами
За оцінками консалтингової компанії Ernst & Young, рівень тіньової економіки у світі у 2023 році склав 11,8% ВВП. Для порівняння:
- Україна — 19,3%,
- Польща — 9,7%,
- Китай — 20,3%,
- Індія — 26,1%,
- США — 5%,
- Німеччина — 6,8%.
Найвищі рівні тіньової економіки зафіксовані в країнах Африки та Азії: Нігер (56,3%), Непал (51%), Ефіопія (50,2%). Натомість найнижчі — у Кувейті (4%), Сінгапурі (3,4%) та ОАЕ (2,1%).
Раніше “Нова пошта” повідомила про оновлення правил для приватних клієнтів щодо грошових переказів та післяплати через сервіс NovaPay. З червня 2025 року компанія встановлює індивідуальні ліміти на онлайн-оплати та перекази. Водночас у пресслужбі “Нової пошти” спростували чутки про обмеження кількості посилок.
