Український парламент розглядає новий пакет законодавчих ініціатив, який має на меті заохотити бізнес вкладати кошти у переробну промисловість. Законопроєкти №13414 та №13415 передбачають податкові та митні пільги для компаній, що реалізовують інвестиційні проєкти у галузі перероблення.
За словами очільника Комітету Верховної Ради з питань фінансів, податкової та митної політики Данила Гетманцева, урядом запропонована модель стимулювання інвестицій. Її мета — допомогти зменшити залежність від експорту сировини та забезпечить розвиток виробництва України.
Податкові бонуси для бізнесу: компенсація інвестицій у переробну промисловість до 2035 року
Пільговий режим передбачається запровадити з 2026 року на термін 10 років — до 2035 року включно. Інвестори, які бажають скористатися новими можливостями, повинні реалізувати проєкт у сфері перероблення вартістю від 100 тис. євро до 50 млн євро. При цьому реалізація проєкту має відбутися протягом трьох років.
У перелік пільгових витрат входить:
- будівництво виробничих об’єктів;
- оновлення виробничих потужностей;
- технічна або технологічна модернізація;
- придбання обладнання;
- купівля земельних ділянок під об’єкти перероблення.
Рівень підтримки залежать від розміру вкладень:
- 70% від суми інвестицій – у разі проєктів від 100 тис. до 1 млн євро;
- 50% – для проєктів вартістю від 1 млн до 20 млн євро;
- 30% – якщо інвестиції становлять від 20 млн до 50 млн євро.
На які пільги можуть розраховувати інвестори
У межах зазначених лімітів інвестори зможуть скористатися наступними податковими перевагами:
- повне звільнення від податку на прибуток за умови, що не менше 90% доходу формується коштом реалізації продукції перероблення;
- безмитне ввезення нового обладнання, необхідного для реалізації проєкту, а також звільнення цього імпорту від ПДВ;
- можливість отримати знижки або звільнення від земельного податку та орендної плати за землю з боку місцевої влади.
Бізнес підтримує ініціативу
Підготовка законопроєктів відбувалася за участі представників бізнес-спільноти, які підтримали основні положення документів. Робоча група також залучала експертів та фахівців Міністерства фінансів. За словами Гетманцева, найближчим часом законопроєкти будуть винесені на розгляд парламентського комітету.
Очікується, що впровадження нового законодавства стане потужним поштовхом для розвитку української переробної галузі. Замість експорту сировини підприємства зможуть виробляти готову продукцію, що підвищить додану вартість, створить нові робочі місця та покращить конкурентоспроможність України на зовнішніх ринках.
Після розгляду у профільному комітеті, проєкти законів можуть бути винесені на голосування у Верховній Раді вже найближчим часом. У разі ухвалення нові податкові стимули набудуть чинності з початку 2026 року, відкривши нові можливості для інвесторів.
Чому Україні потрібно відмовитись від сировинної моделі економіки
Українська економіка досі значною мірою покладається на експорт необробленої сировини — зерна, олійних культур, фруктів і овочів. Такий підхід призводить до втрат потенційних доходів, які могли б залишатися в країні, сприяючи розвитку промисловості, створенню робочих місць і зміцненню державного бюджету. Для розвитку країни по принципу ЄС необхідно змінити вектор і зосередитися на розвитку переробної промисловості.
Багато товарів, які ми експортуємо, надалі обробляються за кордоном, а готова продукція повертається до України за вищою ціною. Це позбавляє українських підприємств і державний бюджет значних надходжень, стримуючи економічне зростання.
Зокрема, великі обсяги олійних культур та зернових вивозяться у сировинному вигляді, що зменшує прибутки для аграріїв і країни загалом. Також негативно впливає на валютний баланс.
Зміщення акценту на перероблення сировини дасть змогу збільшити обсяги виробництва та розвинути суміжні галузі — логістика, маркетинг і упаковка.
Війна — поштовх до змін
Військові дії завдали серйозного удару по промислових потужностях і логістиці, проте відкрили можливість для переосмислення економічної стратегії. Відновлення та розвиток переробної промисловості можуть стати каталізатором відродження економіки та зменшення залежності від зовнішніх чинників.
