Український консорціум малих і середніх агровиробників “Рідне” відкрив перший агропродовольчий хаб у Гана. Інвестиції в проєкт склали близько $800 000.
Про це повідомила прем’єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Запуск відбувся через пів року після укладення міжурядового меморандуму.
Неочікуваний ринок: навіщо українські аграрії пішли в Гану
Новий центр площею 3000 кв. м поєднує функції складу, виробництва та логістичного вузла. Його ключове завдання — не лише постачання гуманітарних наборів, а й локалізація частини виробництва на місці.
Наразі йдеться про створення повноцінного агропродовольчого кластера, який дозволяє скоротити витрати на логістику, швидше реагувати на гуманітарні виклики та адаптувати продукцію під локальні потреби.
У найближчій перспективі тут працюватимуть 40 місцевих співробітників.
“Рідне” робить ставку на модель, яка контрастує з класичними агрохолдингами. Холдинг об’єднав 80 фермерів і 11 підприємств
Африканський вектор: чому саме Гана
Вибір Гани не випадковий. Країна позиціює себе як майбутній центр продовольчої безпеки Західної Африки та активно підтримує локальне виробництво. Для українського консорціуму це доступ до ринку, який не просто споживає, а прагне розвивати власне перероблення.
Перші результати співпраці помітні вже сьогодні — частина продукції виготовляється безпосередньо на місці з використанням української сировини.
Бізнес на гуманітарній ніші
У 2026 році консорціум “Рідне” виробляє близько 320 000 продуктових наборів щомісяця на суму близько $4 млн і займає панівну позицію в сегменті гуманітарного продовольства в Україні.
Ринок, який раніше залишався обраним для великого бізнесу, перетворився на повноцінну нішу з власною економікою. Консорціум монетизував здатність швидко масштабувати виробництво та працювати в умовах підвищеного ризику.
Гана, лише перший пункт у ширшій африканській стратегії. Наступними можуть стати країни з високими гуманітарними ризиками:
- Судан,
- Демократична Республіка Конго,
- Мозамбік,
- Чад,
- Мавританія,
- Ефіопія.
Паралельно “Рідне” розглядає інвестиції у дослідження, селекцію та освіту. Йдеться про створення спільних програм із підготовки фахівців та розвиток аграрних технологій, адаптованих до кліматичних умов регіону.
Україна змінює географію агроекспорту: менше ЄС, більше Африки
В 2025 році поставки до Європейського Союзу знизилися, тоді як африканський напрямок продемонстрував зростання. Попри загальне падіння валютного виторгу, географія продажів української агропродукції поступово стає іншою.
Сукупний експорт агропродовольчої продукції України у 2025 році склав $22,71 млрд або на 9% менше, ніж роком раніше. До статистики входять сировинні товари агросектору, продукти переробки, супутні категорії.
Основними факторами спаду експерти називають ускладнення торгівельного режиму з ЄС і нерівномірність внутрішнього виробничого циклу, зокрема затримки зі збором врожаю.
Африка: найдинамічніший ринок для України
На тлі падіння європейського напряму Африка стала єдиним великим регіоном із позитивною динамікою. У 2025 році експорт української агропродукції до африканських країн зріс на 8% і досяг $2,8 млрд.
Частка регіону в загальній структурі експорту склала 12,3%. Хоча це все ще значно менше, ніж частки ЄС та Азії, саме Африка демонструє найшвидше зростання попиту.
Європейський Союз, Азія та Африка залишаються ключовими напрямками збуту української агропродукції. Разом вони формують понад 90% загального експорту галузі.
