Верховна Рада готується ухвалити законопроєкт №12377 “Про основні засади житлової політики”. Документ передбачає створення в Україні системи соціальної оренди житла, яка дозволить родинам сплачувати за нього не більше 25–30% доходів.
Нова соціальна модель буде сформована за прикладом ЄС
Як пояснила голова парламентського комітету з питань місцевого самоврядування та лідерка партії “Слуга Народу” Олена Шуляк, законопроєкт вводить у дію європейську практику соціальної оренди. За цією моделлю українці зможуть винаймати квартири або будинки з державного чи муніципального фонду на умовах, які гарантують доступність.
Платіж за житло розраховуватимуть відповідно до доходів родини. Якщо сім’я заробляє менше, то й оренда буде нижчою. В окремих випадках держава компенсуватиме її повністю.
Житло від держави за доступною ціною: як працюватиме новий механізм
Запровадження соціальної оренди передбачає кілька важливих кроків:
- Фіксований рівень витрат: оренда не перевищуватиме 25–30% доходу сім’ї.
- Перевірка платоспроможності. Орендодавці щороку здійснюватимуть моніторинг доходів. Якщо протягом двох років поспіль вони перевищуватимуть встановлені межі, договір припинятиметься.
- Формування житлового фонду. Базою для програми стане інвентаризація державних і комунальних приміщень, зокрема недобудов, які планують завершити або реконструювати.
- Залучення приватних власників. До системи можуть долучатися власники житла, отримуючи податкові пільги.
За словами Шуляк, усі процеси переведуть у цифрову форму. Створять єдину електронну платформу, де заявники подаватимуть документи онлайн, бачитимуть власний номер у черзі та відстежуватимуть його рух у реальному часі.
Гроші від орендних платежів формуватимуть спеціальний фонд, що дозволить постійно збільшувати кількість доступного житла.
Власна ініціатива чи зобов’язання України перед ЄС
Ухвалення законопроєкту №12377 є частиною зобов’язань України в межах програми Ukraine Facility, яка передбачає фінансування у розмірі 50 млрд євро. Нововведення допоможе адаптувати українське законодавство до європейських норм та створити реальні механізми підтримки для тих, хто потребує доступного житла.
Черги на житло в Україні — катастрофічна проблема
Нині в Україні понад 600 000 осіб роками чекають на поліпшення житлових умов. Соціальний житловий фонд фактично відсутній, ринок оренди перебуває у тіні й не гарантує захисту прав орендарів.
Новий законопроєкт має змінити ситуацію, зробивши соціальну оренду доступною опцією для переселенців, ветеранів, молодих сімей та інших категорій громадян.
За планами, парламент може ухвалити закон ще до кінця 2025 року. Водночас уряд готує пілотні проєкти та цифрову інфраструктуру для запуску системи.
Соціальне житло: які підходи застосовують у країнах ЄС і що може використати Україна
Соціальне житло — поняття, яке в різних країнах трактується по-своєму. Десь воно асоціюється із квартирами для малозабезпечених, в інших державах — із доступними муніципальним житлом для різних категорій громадян. Спільним залишається одне: його мета — дати людям з обмеженими фінансовими можливостями можливість орендувати житло за прийнятною ціною.
Бельгійський досвід: різні рівні підтримки
У Бельгії квартири й будинки для соціальних потреб можуть надавати муніципалітети, спеціалізовані компанії або кооперативи. Вибір орендарів здійснюється з урахуванням доходів і соціального статусу. Окремо існує так зване “проміжне житло” — для громадян, які не потрапляють у категорію малозабезпечених, але все ж потребують державної підтримки.
Данія: прозорість і стабільність
У Данії соціальне житло належить як державі, так і муніципальним некомерційним організаціям, що діють у співпраці з місцевою владою. Його основний принцип — доступність для всіх, незалежно від доходів чи соціального статусу.
Орендні ставки залишаються нижчими за ринкові та є фіксованими. Інформація про наявне житло відкрита у вигляді публічних списків очікування. А кошти, що надходять від оренди, використовуються на утримання будинків та інвестуються у нове будівництво.
Німеччина: субсидії для орендарів і забудовників
У Німеччині застосовують двовекторний підхід. По-перше, люди з низькими доходами можуть отримати житлові субсидії, які інколи повністю покривають вартість оренди. По-друге, держава підтримує інвесторів, що будують соціальне житло, надаючи пільгові кредити, субсидії або земельні ділянки.
Таке поєднання дозволяє створювати нове житло та одночасно забезпечувати контрольовані ціни для орендарів. Основним критерієм доступу є річний дохід родини, рівень якого визначається на федеральному рівні з урахуванням ситуації у конкретних землях.
Нідерланди: фонди та контроль
У Нідерландах житло такого типу споруджують недержавні фонди. Вони здають його в оренду за субсидованими тарифами, а різницю компенсує держава. Якщо родина не може сплачувати навіть мінімальну суму, їй надають субсидію або допомагають переїхати у менше житло.
Час від часу такі фонди продають квартири орендарям із суттєвими знижками. Водночас встановлюється правило: у разі перепродажу частина отриманого прибутку має повертатися у фонд. Таким чином забезпечується сталий розвиток системи.
Польща: соціальне і муніципальне житло
У Польщі право на соціальне житло мають громадяни, які опинилися в особливо складних життєвих обставинах. У пріоритеті — неповнолітні, люди з інвалідністю, вагітні жінки, безхатченки, жертви насильства чи репресій. Таке житло має низьку плату, але і невисокі стандарти.
Окремо існує муніципальне житло, яке відповідає вищим стандартам і коштує дорожче. У деяких випадках його можна викупити. Європейський досвід показує, що успішні моделі базуються на прозорості, державному контролі та поєднанні різних форм підтримки. Саме такий комплексний підхід може допомогти Україні створити власну систему соціального житла.
