Після понад п’яти років на посаді прем’єр-міністра Денис Шмигаль 15 липня 2025 року написав заяву про відставку, 16 липня Верховна Рада її схвалила. Наступного дня, 17 липня парламент проголосував за призначення Юлії Свириденко премʼєр-міністеркою України. Її кандидатуру запропонував саме президент Володимир Зеленський, хоча за законом прем’єра пропонує Рада, а голова держави лише вносить подання.
Видання Business розповідає, яким був уряд Шмигаля та чого чекати від Свириденко.
Як змінився уряд і до чого тут Єрмак
Рішення про оновлення Кабінету міністрів назрівало давно. Ще у червні з’явилися перші політичні сигнали про зміну на чолі уряду, а в липні 2025 року президент зробив офіційний крок — оголосив про необхідність “перезапуску виконавчої гілки” з акцентом на економіку, соціальну підтримку і оборонну промисловість.
Публічне подання Свириденко як прем’єрки з’явилося 14 липня. Водночас в Офісі президента дали зрозуміти: мова не лише про зміну облич, а про повну ревізію підходів.
Одна з причин, чому саме Юлія Свириденко — президент визнав її технічну ефективність і лояльність до Банкової, зокрема до керівника ОП Андрія Єрмака. Її називають не просто чиновницею, а системною фігурою в вертикалі Єрмака, яка не конфліктує.
Як відбувається формування нового уряду в Україні
В Україні процедура зміни уряду визначається Конституцією:
- Президент подає кандидатуру прем’єр-міністра до Верховної Ради. Але не самостійно, а на основі пропозиції коаліції депутатських фракцій у Верховній Раді.
- Депутати голосують за нову очільницю уряду, після чого затверджується програма дій.
- Лише тоді парламент обирає новий склад Кабміну, який пропонує глава уряду.
Формально — усе просто. Фактично ж — це питання політичних домовленостей, підтримки коаліції, фракційних балансів і настроїв у президентському оточенні.
Денис Шмигаль: п’ять років у вирі кризи
18-й за рахунком прем’єр-міністр України Денис Шмигаль народився у Львові 15 жовтня 1975 року.
1997–2009 рр. — працював у приватному бізнесі, займався інвестиціями.
2014–2019 рр. — очолював департамент у ЛОДА, згодом — Бурштинську ТЕС у структурі ДТЕК.
2019 р. — став головою Івано-Франківської ОДА.
2020 р.— отримав призначення на пост прем’єр-міністра України.
Період його урядування припав на кілька криз одночасно — COVID‑19, повномасштабна війна, економічне виснаження, енергетичні виклики. Проте саме його уряд заклав основи воєнної економіки, розробивши нову систему фінансування армії, державної допомоги, підтримки ветеранів. У 2024 році Україна виконала понад 80 % зобов’язань за Угодою про асоціацію з ЄС — показник, який оцінили партнери.
Проте критика теж звучала гучно. Найбільші скандали: непрозорі держзакупівлі для армії, завищені ціни на харчування для військових, закупівлі в енергетиці, що пов’язували з олігархом Рінатом Ахметовим. Деякі медіа прямо звинувачували Шмигаля в “лобізмі на користь ДТЕК”.
Попри це, прем’єр зберіг підтримку Банкової до останнього і, за інформацією з кількох джерел, може продовжити політичну кар’єру — вже як міністр оборони у новому уряді Свириденко.
Юлія Свириденко — новий прем’єр України
25 грудня 1985 року — народилася в Чернігові.
Освіта — Київський національний торговельно-економічний університет, спеціальність “Антимонопольне регулювання”. Пізніше — навчання за міжнародними програмами в Європі та Китаї.
Кар’єру Юлія Свириденко почала в Чернігівській ОДА, де займалася економічними питаннями, залученням інвестицій, іноземними зв’язками, навіть працювала з китайськими промисловими партнерами. Потім — вона стала заступницею міністра економіки, де займалась стратегічними напрямками експорту та держпідтримки бізнесу.
У грудні 2020 року її запросили до Офісу президента — вона стала заступницею Єрмака. Саме там Свириденко вийшла на національний рівень і почала виконувати роль посередника між урядом, міжнародними партнерами та бізнесом.
З листопада 2021 року — перша віцепрем’єрка та міністерка економіки. Її ключові здобутки — запуск “єРоботи”, переговори з США про рідкісні мінерали, відбудова торговельної стратегії та залучення інвестицій.
Зв’язки з Єрмаком — політичний капітал Юлії Свириденко і її вразливість одночасно. Її називають “людиною Банкової”, але також визнають високий професіоналізм і здатність уникати конфліктів, працюючи у складних умовах.
Що означає заміна Шмигаля на Свириденко
Призначення Юлії Свириденко може означати перехід до більш керованої й економічно орієнтованої моделі уряду. Для президента це — не лише кадрове рішення, а спроба підсилити виконавчу вертикаль, особливо в питаннях економіки, оборонного виробництва та соціальної політики.
Уряд Юлії Свириденко може зберегти частину старої команди — зокрема, Шмигаля у новій ролі, але також отримає нових гравців. Очікується, що пріоритетами будуть:
- Прискорення мобілізації ресурсів;
- Реформа системи держпідтримки;
- Розвиток зброярського сектору;
- Підготовка до післявоєнної трансформації.
Хто отримає міністерські портфелі у Кабміні Свириденко
Зі зміною прем’єр-міністра Україна входить у нову фазу урядового перезавантаження. За спиною — п’ятирічне прем’єрство Дениса Шмигаля, попереду — виклики воєнного часу й післявоєнного відновлення. На чолі нового уряду стає Юлія Свириденко, і разом із нею — нові правила гри.
Своє колишнє крісло міністерки економіки Юлія Свириденко, ймовірно, передасть своєму першому заступникові — Олексію Соболєву. Таке побажання висловила сама кандидатка на посаду прем’єрки, і воно має підтримку в її оточенні. Проте є ще один претендент — Денис Улютін, нинішній перший заступник міністра фінансів, і саме його кандидатура також активно розглядається на Банковій.
Обидва претенденти технократи, знайомі з апаратом і міжнародними партнерами. Соболєв має досвід у Prozorro та реформуванні корпоративного управління. Улютін — людина з бюджетного сектору, добре інтегрована у процеси Мінфіну. Якщо Мінекономіки отримає Соболєв, то Улютін може очолити Мінфін — або навпаки.
Головна інтрига — чи змінить портфель головний гаманцевий ключ уряду. На місце міністра фінансів претендує не тільки Улютін, а й Роксолана Підласа, очільниця бюджетного комітету Ради.
Підласа — медійна, амбітна, із глибоким зануренням у бюджетний процес. Проте її призначення може викликати проблеми: вона депутатка від “Слуги народу”, а кожна відставка народного обранця відкриває список для нових облич. А в партії влади зараз немає впевненості в лояльності наступних кандидатів. Тому її потенційне призначення поки що гальмується політичним розрахунком.
Міністерство національної єдності під керівництвом Олексія Чернишова, яке і без того вважалося “паперовим”, можуть ліквідувати. Його планують або інтегрувати в Мінрегіон, або перетворити на агентство. У відомстві вже підтверджують, що “все йде до реструктуризації”.
Також під загрозою — Мінветеранів: Наталія Калмикова, за словами джерел, може стати “жертвою кладовищної теми”, яка викликала хвилю критики в соцмережах і ЗМІ.
Міносвіти (Оксен Лісовий), Мінсоцполітики (Оксана Жолнович), МОЗ (Віктор Ляшко) — ще три крісла, які стоять “на паузі”. Кандидатів на заміну наразі немає, але до діючих очільників у Банкової — низка питань. Зокрема, до Ляшка — через неефективність цінової політики на ліки, а також через його колишню політичну орієнтацію на Тимошенко.
Цікаво, що серед потенційних новачків у Кабміні спливають імена, пов’язані з колишнім керівником ОП Андрієм Богданом: юрист Богдан Козуб, а також Сергій Москаленко, ексрадник Богдана. Їхній прихід до влади — малоймовірний, але симптоматичний для тіньових перегрупувань у внутрішньополітичному полі.
Ігор Клименко, міністр внутрішніх справ, може перейти на посаду віцепрем’єра. Його місце в МВС може зайняти Іван Вигівський — чинний керівник Національної поліції. Це кадрова рокіровка, яка дозволяє зберегти контроль над силовими органами без зайвого розхитування.
Рустем Умєров зберігає за собою портфель міністра оборони — попри чутки про можливе посольство в США. Від джерел в уряді відомо, що варіант його відставки взагалі не обговорювався.
Очікується, що Михайло Федоров (Мінцифри), Герман Галущенко (Міненергетики), Світлана Гринчук (Міндовкілля) та Матвій Бідний (Міністерство молоді і спорту) збережуть свої посади. Вони мають стабільну підтримку як з боку Банкової, так і міжнародних партнерів.
Ключове завдання нового уряду — забезпечити стабільність в умовах війни, продовжити реформи й адаптувати державу до нових геополітичних і економічних викликів. Водночас — уникнути внутрішньої турбулентності.
Попередньо, новий уряд Свириденко буде таким
- прем’єр Шмигаль — новий міністр оборони
- новий прем’єр — Юлія Свириденко
- Михайло Федоров буде першим віце- та віце- з цифровізації
- віцепрем’єр з відновлення — Олексій Кулеба
- Олексій Соболєв стане міністром ресурсів
- Ольга Стефанишина йде послом до Брюсселя
- новий віце з євроінтеграції — Тарас Качка
- Мінюст — Герман Галущенко
- Олексія Чернишова звільняють
- Міністр Кабінету міністрів України Олег Немчінов йде
- Матвій Бідний збереже посаду міністра спорту
- Світлана Гринчук замінить Галущенка в Міненерго
- Оксана Жолнович втрачає посаду в Міністерстві соцполітики
- Наталія Калмикова зберігає посаду міністра ветеранів
- Ігор Клименко залишиться головою МВС
- Віталій Коваль втрачає посаду в Мінагро
- Міністр освіти Оксен Лісовий зберігає позицію
- Віктор Ляшко зберігає посаду
- Сергій Марченко збереже посаду
- Андрій Сибіга зберігає МЗС
- Микола Точицький втрачає посаду
