В Україні офіційно стартувала програма кешбеку на пальне, яка діятиме до 1 травня 2026 року. Водіям обіцяють повернення частини витрат: 15% за дизель, 10% за бензин, 5% за автогаз. В грошовому еквіваленті це становить до 11 грн з літра, але не більше 1 000 грн на місяць. Про старт програми стало відомо з порталу “Дія”.
Проте в день запуску ініціативи ціни на пальне вже показали стрімке зростання. Згідно з повідомленнями ЗМІ:
- А-95+ підскочив із 72,90 грн до 75,90 грн за літр — приріст склав 3-4 грн за добу.
- дизель до 88 грн/л,
- А-95 коштує близько 78 грн/л.
Тобто старт кешбеку збігся з фактичним подорожчанням пального на АЗС.
В столиці ситуація з цінами виглядає наступним чином:
- А-95 — у середньому 72,90-77,99 грн/л, напередодні коливався від 68,90 до 74,99 грн/л.
- А-100 — 82,90-84,99 грн/л,
- дизельне пальне — 82,90-87,99 грн/л.
- Скраплений газ — 46,98 грн/л.
Зі стартом програми “паливного” кешбеку ціни на пальне фактично почали зростати ще до того, як українці отримали повернення грошей.
Кешбек на пальне — як працює програма
Кошти нараховуються на ті самі картки, що використовуються у “Національному кешбеку”. Отримані гроші можна витратити на оплату комунальних послуг, ліки, продукти українського виробництва або донати волонтерам.
Для водія, який користується бензином, щоб отримати максимальну виплату, доведеться за місяць заправити 143 літрів. Для дизельного авто — 86 літрів, а для авто на скрапленому газі — 460 літрів.
Народне назва програми — “єБак”, швидко набула популярності в соцмережах та експертних колах, викликаючи суперечки про доцільність державного стимулювання споживання пального під час кризи.
Україна та весь світ: підходи до кризи радикально різні
На тлі глобальної нестабільності цін на нафту підхід України виглядає нестандартно. У ЄС уряди закликають громадян економити бензин. Наприклад, в Греції встановлюють обмеження на ціни пального.
В Азії уряди йдуть на радикальніші кроки:
- Індія обмежила використання газу для крематоріїв, ресторани скоротили години роботи.
- В Пакистані та Філіппінах державні установи перейшли на 4-денний робочий тиждень.
- У В’єтнамі та Шрі-Ланці влада рекомендує дистанційну роботу, щоб зменшити потребу у пальному.
Жодна країна світу, яка залежить від імпорту енергоресурсів, не стимулює споживання пального. Навпаки, світова практика спрямована на йогоекономію та скорочення імпортного тиску на валютний ринок.
Проте уряд України продемонстрував радикально відмінні дії. В пріоритеті не економія, а стимул до ще більшого попиту.
Нові ціни на бензин: чи вигідно це державі
Після знищення Кременчуцького НПЗ Україна імпортує всі нафтопродукти, що разом збільшує дефіцит зовнішньої торгівлі та тиск на валютний ринок. Зростання попиту на долари для закупівлі пального витягує резерви Нацбанку. Так, у середині березня 2026 року продано понад 1 млрд доларів.
Фінансування кешбеку відбувається за рахунок Резервного фонду. Планується виділити 4 млрд грн, проте фонд не безмежний. Його обсяг на 2026 рік — 49 млрд грн, і значна частина коштів може знадобитися на непередбачувані витрати через війну. Яка наразі триває та не має “маркерів” до завершення.
Додатково держава компенсує кешбек непрямо. Податки та вищі ціни на товари можуть лягти на плечі українців. На відміну від приватних бізнес-ініціатив, кешбек на бензин є прямим бюджетним витратним проєктом без закладених у бюджеті 2026 року коштів.
Міжнародне фінансування: хто насправді платитиме за кешбек
Україна отримує частину фінансування з міжнародних джерел. Отримання 90 млрд євро від ЄС наразі блокує Угорщина, а остаточне виділення коштів залежить від виконання умов МВФ. Фонд тисне, проте станом на 20 березня уряд ще не ухвалив відповідних рішень.
Для отримання нових кредитних коштів програма МВФ передбачає:
- оподаткування доходів цифрових платформ;
- збереження військового збору на рівні 5%;
- скасування пільг на безмитне ввезення міжнародних посилок;
- введення ПДВ для ФОП із річним доходом понад 4 млн грн.
Без ухвалення цих змін Україна ризикує залишитися без міжнародного фінансування, що ставить під сумнів сталість та реальність виконання “паливного кешбеку”.
Для бізнесу та громадян це короткострокова та сумнівна вигода, але для держави — високі ризики. Традиційна світова практика під час дефіциту енергоносіїв перезодить економію та раціональне споживання, тоді як Україна вирішила експериментувати, трансформуючи кризу у стимул для споживання.
Раніше стало відомо, що в Україні запроваджують кешбек на пальне, дизель і автогаз. Програма дозволить частково компенсувати витрати водіїв у період зростання цін на внутрішньому та міжнародному ринках пального.
