В Україні готують впровадження системи банків продовольства. Законопроєкт, що розробляється за участі держави та профільних організацій, передбачає обов’язкову передачу непроданих та придатних до споживання продуктів супермаркетами до банків продовольства.
Про це повідомив голова правління Української федерації банків продовольства Дмитро Шкрабатовський, пише “Укрінформ”.
Обов’язок, в першу чергу, буде поширено на супермаркети площею понад 400 кв. м.
“Наша мета – зменшити обсяги харчових відходів на 50%. І ухвалення цього законопроєкту дозволить рухатися до досягнення цієї мети. Важливо, що розвиток системи банків продовольства має значну підтримку з боку громадян України”, — повідомив Шкрабатовський.
За словами голова правління, результати опитування соціологічної компанії “Актив Груп” свідчать про високий рівень суспільної підтримки ініціативи. Майже 87% українців схвалюють передачу непроданих, але придатних до споживання товарів через систему банків продовольства.
В Україні планують зменшити харчові відходи на 50% через систему продовольчих банків
Ключова норма майбутнього законодавства стосується великих торгівельних мереж. Вони будуть зобов’язані передавати нереалізовані товари, які залишаються безпечними для споживання, до системи банків продовольства.
Мова йде не лише про харчові продукти. У периметр правового регулювання потрапляють товари першої потреби — засоби гігієни та побутова продукція, що може бути спрямована на підтримку соціально вразливих груп населення.
Проблема екологічного масштабу: мільйони тонн їжі, що не доходять до споживача
За оцінками Української федерації банків продовольства, щороку в Україні утилізується понад 2,7 млн тонн харчові продукти. Обсяг порівнянний із повноцінним ринком середнього європейського регіону.
Водночас, значна частина продукції залишається придатною до споживання, але не потрапляє до кінцевого споживача через логістичні, комерційні та організаційні причини.
Практика активно реалізується на європейському просторі та поза неї. Так, в Польщі діє 30 банків, об’єднаних у Федерацію, які безкоштовно розподіляють їжу через місцеві громадські організації та соцслужби.
Як працює українська модель продовольчих банків
Система почала формуватися у 2022 році, вже включає 5 продовольчих банків і національний координаційний хаб. До мережі залучено 48 благодійних організацій у 23 регіонах. Діяльність забезпечують понад тисячу волонтерів.
За час роботи ініціативи передано 4700 тонн продуктів, де соціальну допомогу отримали більш як 2 мільйони людей. Основний фокус роботи банків — прифронтові та деокуповані території, де рівень продовольчої вразливості залишається найвищим.
Європейський імпульс
Розробники законопроєкту орієнтуються на європейську практику, де банки продовольства є елементом державної політики скорочення харчових відходів. Оновлені норми ЄС передбачають обов’язкову взаємодію держав і бізнесу для мінімізації утилізації їжі.
Український підхід, за задумом ініціаторів, має соціальний та екологічний вимір. Мета уряду — скоротити харчові відходи щонайменше на 50%, що відповідає середньоєвропейським орієнтирам сталого розвитку.
Чи готовий бізнес: уряд хоче запровадити податкові пільги для ритейлу за передачу продуктів food banks
Наступним етапом після формування мережі продовольчих банків може стати поява економічних стимулів для бізнесу. Українська федерація банків продовольства підготувала зміни, які передбачають податкові пільги для виробників та торговельних мереж, що передаватимуть непродані продукти на благодійність.
Новий підхід до термінів придатності
Однією з ключових пропозицій законопроєкту є запровадження двох окремих термінів для харчової продукції — терміну реалізації та фактичного терміну безпечного споживання.
Саме у цей часовий проміжок продукти, які вже не можуть перебувати на полицях магазинів, але залишаються придатними до вживання, пропонують передавати банкам продовольства.
Для цього передбачається звільнення ритейлерів від сплати ПДВ у випадках безоплатної передачі товарів до системи продовольчих банків. Окремо пропонується запровадити обмеження на утилізацію харчових продуктів, якщо їх ще можна використати для соціальної допомоги.
УФБП визна, що без державної мотивації масштабне залучення ритейлу залишатиметься обмеженим.
