Станом на середину травня 2026 року в Єдиному державному реєстрі зафіксовано 21 967 фізичних осіб-підприємців з паспортами інших країн. Попри російську війну та економічні труднощі, сегмент демонструє стабільність та наповнення — 1 900 нових реєстрацій.
Дані надає Опендатабот.
Найбільшу частку серед іноземних ФОП в Україні становлять громадяни ворожої Російської Федерації — приблизно кожен п’ятий підприємець.
Далі за чисельністю йдуть підприємці з В’єтнаму, Азербайджану, Узбекистану та Молдови.
Росія, В’єтнам, Азербайджан: хто відкриває бізнес в Україні у 2026 році
Географія розміщення іноземних підприємців в Україні залишається передбачуваною. Безумовним лідером є Київ, де зареєстровано 5 216 ФОП з іноземним громадянством — приблизно кожен четвертий у країні.
Далі йдуть великі регіональні центри:
- Харківська область із 3 506 підприємцями,
- Одеська область з 3 295 ФОП.
Три регіони акумулюють близько 55% усіх іноземних ФОП, що вказує на залежність сегмента від великих міст, транспортних вузлів та споживчих ринків.
Кожен п’ятий — з однієї країни: чому Росія будує бізнес в Україні
На ринку іноземного підприємництва в Україні сформувалася чітка концентрація за країнами походження. Найбільшу групу становлять громадяни Російської Федерації — 4 593 підприємці або, приблизно, кожен п’ятий іноземний ФОП.
Далі у рейтингу країни з помітною міграційною та підприємницькою присутністю:
- В’єтнам — 1 994,
- Азербайджан — 1 635,
- Узбекистан — 1 469,
- Молдова — 1 118.
Сукупно ці п’ять країн формують майже 50% всього іноземного підприємницького пулу в Україні.
Обирають торгівлю та сервіс
Профіль діяльності іноземних ФОП демонструє перекіс у бік споживчого ринку та логістично-сервісних напрямів. Абсолютним лідером є роздрібна торгівля — 6 346 підприємців, або близько 30% вибірки.
Далі структура за кількістю ФОП виглядає наступним чином:
- складська та логістична діяльність — 2 746,
- гуртова торгівля — 1 732,
- готельно-ресторанний сектор (HoReCa) — 1 703,
- ІТ та суміжні цифрові послуги — 1 624.
Іноземні підприємці обирають або торговельні ніші з швидким оборотом капіталу, або сервісні сегменти з низьким бар’єром входу.
Бізнес із російським слідом в Україні — 93 компанії продовжують роботу попри обмеження
Попри воєнний стан і формальні заборони, в українській економіці досі присутні компанії, які так чи інакше пов’язані з російським капіталом. Частина з них змінила структуру власності лише на папері, зберігаючи фактичну операційну діяльність на ринку.
На старті повномасштабного вторгнення в Україні було зафіксовано 18 000 юридичних осіб із російськими бенефіціарами. За останніми оцінками аналітичних платформ, частина або вийшла з ринку, або “переформатувала” структуру власності.
Водночас за останні шість місяців 2025 року ідентифіковано 93 компанії, які формально прибрали згадки про російських власників, але продовжують працювати в Україні.
Концентрація в ключових економічних центрах
Найбільша частка бізнесів сконцентрована у столиці та кількох промислово активних регіонах.
Київ залишається головною точкою присутності — приблизно 50% всіх компаній із цього переліку. Далі йдуть Одеська область із 8 компаніями та Полтавська область із 5.
Структура бізнесу: домінує торгівля та нерухомість
Аналіз діяльності компаній показує концентрацію в класичних комерційних сегментах економіки.
Найчастіше йдеться про:
- гуртову торгівлю,
- операції з нерухомістю,
- будівельний сектор,
- логістику та складське господарство,
- аграрний бізнес.
Найбільше запитань викликає участь окремих компаній у публічних тендерах навіть після початку війни.
Серед найбільш активних учасників держзакупівель:
- “Текстер ЛТД” — контракти майже на 20 млн грн,
- “Велесгард” — один із найбільших тендерів на понад 19 млн грн,
- “Ера Мобайл” — десятки закупівель із сумарним обсягом близько 2 млн грн,
- “Брацлав” — стабільна участь у державних контрактах,
- “Тепловентмонтаж” — регулярні дрібні тендери.
Факт їх участі у держзамовленнях формує питання щодо ефективності перевірок бенефіціарної структури компаній.
Раніше стало відомо, що мережу секонд-хендів “Економ-клас” підозрюють у масштабній схемі ухилення від сплати податків через використання понад 530 ФОП. За даними слідства, через таку структуру бізнес міг дробити обороти й занижувати податкове навантаження. Держава недоотримала близько 40 млн грн.
