Зеленський вніс до Ради умови ЄС для кредиту €8,35 млрд — що вимагають від України

Президент Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом, яка відкриває доступ до пакета фінансування для України. Йдеться про програму макрофінансової підтримки та кредитування, яка оцінюється до 90 млрд євро.

Документ закріплює механізми співпраці між Україною та ЄС, визначає параметри фінансування, а також умови, за яких кошти будуть надходити до державного бюджету.

Що передбачає фінансування до €90 млрд та як розподілять кошти 

На 2026 рік у межах угоди передбачено кредитування до 45 млрд євро, яка розподіляється на два ключові блоки:

• оборонний напрям — до 28,3 млрд євро, спрямований на закупівлю озброєння та розвиток оборонно-промислового сектору;
• бюджетний компонент — до 16,7 млрд євро, орієнтований на покриття дефіциту бюджету та підтримку макрофінансової стабільності.

Окремо бюджетний блок поділено на 2 окремі фінансові інструменти:

• до 8,35 млрд євро — у форматі прямої макрофінансової допомоги;
• до 8,35 млрд євро — через механізм Ukraine Facility.

Макрофінансова частина передбачає поетапне фінансування у вигляді трьох траншів — 3,2 млрд, 3,7 млрд та 1,45 млрд євро. Кожен із них залежить від виконання визначених умов. 

За словами народного депутата Ярослава Железняка, парламент може розглянути законопроєкт вже сьогодні, 28 травня. 

Проте, документ став предметом різких дискусій у політичних колах, оскільки поєднує зовнішнє фінансування з внутрішніми податковими змінами, які можуть вплинути на окремі сегменти економіки та викликати суперечки суспільства.

Умови макрофінансової частини €8,35 млрд: що саме вимагає ЄС від України

У тексті меморандуму, який регулює макрофінансову частину допомоги ЄС обсягом до €8,35 млрд, визначено комплекс політичних і економічних умов, виконання яких є обов’язковим для поетапного отримання коштів.

Базові умови доступу до фінансування:

• дотримання демократичних стандартів, багатопартійної системи та прав людини;
• підтримка антикорупційної архітектури та недопущення відкату раніше ухвалених реформ;
• гарантія незалежності центрального банку та впровадження сучасних практик управління держкомпаніями;
• регулярна фінансова та макроекономічна звітність перед Єврокомісією;
• позитивна оцінка виконання умов з боку ЄС як обов’язкова передумова кожного траншу.

Перший транш — €3,2 млрд вводить зобов’язання:

• ініціювати скасування податкових пільг для міжнародних посилок та запровадження їх оподаткування;
• внести зміни щодо оподаткування доходів, отриманих через цифрові платформи;
• продовжити дію військового збору на рівні 5% щонайменше на 3 роки;
• затвердити оновлену стратегію управління державними фінансами;
• підготувати нову редакцію Митного кодексу на рівні уряду;
• забезпечити призначення постійного керівника Державної митної служби.

Другий транш — €3,7 млрд передбачає реформи:

• ухвалення законів щодо цифрового оподаткування та скасування пільг на посилки;
• впровадження системи оцінки майна;
• гармонізація корпоративного оподаткування з європейською антиухильною директивою;
• затвердження дорожньої карти підвищення податкової дисципліни, зокрема в частині ПДВ;
• підготовка бюджетної декларації на 2027-2029 роки;
• проведення оглядів ефективності бюджетних витрат у 2026 році;
• участь парламенту у формуванні конкурсної комісії Рахункової палати.

Третій транш — €1,45 млрд передбачає модернізацію:

• трансформація спрощеної системи оподаткування з очікуваним ефектом;
• спрощення та цифровізація адміністрування ПДВ;
• подальше наближення корпоративного оподаткування до стандартів ЄС;
• підготовка держбюджету на 2027 рік;
• оновлення політики державних закупівель та концепції оборонних закупівель;
• реформа системи державного аудиту та створення нових інструментів внутрішнього контролю;
• остаточне ухвалення нового Митного кодексу та впровадження технічної модернізації митних ІТ-систем.

Україна може бути зобов’язана виплатити 90 млрд євро країнам ЄС

Угода закріплює нетипову для класичних кредитів структуру зобов’язань. Повернення європейського фінансування передбачається лише за обмеженого кола сценаріїв, що фактично формують систему високої відповідальності.

Перший сценарій стосується потенційних репарацій від Російської Федерації. Згідно з підходом, закладеним в угоді, такі надходження мають бути спрямовані на погашення зобов’язань перед ЄС.

У разі, якщо обсяг репарацій виявиться недостатнім для повного покриття кредиту, решта суми може бути списана.

Другий блок умов пов’язаний із політичними та інституційними принципами. Угода передбачає, що Україна має дотримуватися базових демократичних стандартів, включно з:

• функціонуванням багатопартійної системи;
• дотриманням верховенства права;
• захистом прав людини;
• ефективною антикорупційною політикою.

У разі системного порушення принципів угода передбачає можливість вимоги повернення всієї суми фінансування.

Третій механізм стосується цільового використання коштів. У випадку виявлення корупційних дій або шахрайства під час управління кредитними ресурсами, відповідальність поширюється на суму завданих втрат.

28 травня Верховна Рада України ратифікувала угоду з ЄС про позику та фінансову підтримку на суму до €90 млрд. 

Раніше стало відомо, що ЄС обговорив зміну умов кредитного пакета Україні до €90 млрд, прив’язуючи частину фінансування до податкових реформ. Серед ключових вимог — перегляд спрощеної системи оподаткування, запровадження ПДВ для частини бізнесу та посилення фіскальної дисципліни.