Україна повинна розробити та подати до парламенту законопроєкт щодо оновлення пільгового режиму оподаткування. Очікується, що реалізація реформи дозволить щороку збільшити бюджетні надходження щонайменше на 70 млрд грн.
Для України це вимога із Європейським Союзом, виконання якої необхідне для отримання третього траншу макрофінансової допомоги в обсязі приблизно €1,45 млрд.
Відповідні зобов’язання закріплені в ратифікованій Верховною Радою угоді щодо кредитної програми ЄС на загальну суму до €90 млрд. Йдеться про пакет допомоги обсягом до €90 млрд, який Україна отримуватиме протягом двох років. Відповідну угоду 28 травня ратифікувала Верховна Рада.
Що буде зі спрощенкою в Україні: нові вимоги ЄС та податкові зміни
У Брюсселі давно звертали увагу на те, що українська спрощена система фактично використовується не лише малим бізнесом. Європейські партнери вважають, що великі компанії роками мінімізували податкове навантаження через модель дроблення бізнесу на мережу ФОП.
Саме боротьба з такими схемами стане центральною ідеєю майбутньої реформи. У документах, погоджених між Україною та ЄС, прямо зазначено необхідність обмежити практики ухилення від оподаткування через пільгові режими.
Для держави тепер це не лише податкової політики, а й джерела наповнення бюджету в умовах війни та рекордних витрат на сектор безпеки.
Які зміни готують для ФОП
Остаточних параметрів реформи поки невідомо, однак кілька напрямів уже визначені. Один із них: ускладнення механізму повернення на спрощену систему після виходу з неї. Таким чином уряд хоче прибрати можливість тимчасового маневрування між режимами оподаткування.
Ще одна ідея: запровадження диференційованих ставок для третьої групи ФОП. Зараз підприємці категорії працюють за єдиними правилами незалежно від сфери діяльності. Після реформи розмір податкового навантаження може залежати від виду бізнесу.
Для бізнесу це означатиме поступовий відхід від універсальної моделі “спрощенки” для ФОП, яка діяла в Україні понад 20 років.
Паралельно уряд планує оновити ПДВ для підприємців. Серед можливих нововведень:
- коротші звітні періоди;
- автоматичне формування частини декларацій;
- спрощення подачі документів;
- нові правила реєстрації податкових накладних;
- часткова цифровізація податкової звітності.
У Кабміні розраховують, що автоматизація зменшить адміністративне навантаження на бізнес та дасть податковій більше інструментів контролю.
Податкова реформа — лише частина великої угоди
Перегляд спрощеної системи входить до ширшого пакета реформ, погодженого з ЄС. Україна має адаптувати митне законодавство до європейських норм, оновити правила державних закупівель та підготувати нову модель оборонних закупівель.
Окремий блок стосується довгострокового прогнозування витрат на пенсійну систему — цим уряд займатиметься разом із міжнародними партнерами. Усе це разом стає умовою для стабільного фінансування українського бюджету у 2026-2027 роках.
Куди спрямують кошти ЄС
У 2026 році Україна очікує отримати близько €45 млрд зовнішньої підтримки. Основна частина ресурсів піде на фінансування оборони, безпеки та покриття дефіциту бюджету.
За оцінками уряду, на розвиток озброєння та військової техніки планують спрямувати понад 1,3 трлн грн. Додаткове фінансування також передбачене для українського оборонно-промислового комплексу, модернізації техніки та масштабування виробництва власної зброї.
Перший транш бюджетної підтримки обсягом €3,2 млрд очікується у червні.
Раніше Володимир Зеленський подав до Верховної Ради законопроєкт №0376 про ратифікацію угоди з Європейським Союзом, яка відкриває доступ до пакета фінансування для України. Йдеться про програму підтримки та кредитування, яка оцінюється до 90 млрд євро.