Верховна Рада України ухвалила законопроєкт про створення Українського національного пантеону. За документ №15360 проголосували 287 народних депутатів, що фактично забезпечило йому впевнену політичну підтримку.
Про це повідомила пресслужба апарату Верховної Ради України
Ініціатива була внесена президентом Володимир Зеленський наприкінці 28 червня, символічно — у День Конституції.
Новий проєкт державної пам’яті: що являє собою національний пантеон
Український національний пантеон планується як відкритий для відвідувачів меморіальний комплекс, який буде розміщено у Києві. Відповідальність за реалізацію проєкту покладається на Кабінет Міністрів України, який виступатиме замовником будівництва.
Розробка архітектурної концепції здійснюватиметься на конкурсних засадах — через відкритий архітектурний відбір. Фінансування будівництва, подальшого утримання об’єкта в належному стані, а також його охорони здійснюватиметься коштом коштів державного бюджету України.
Власний пантеон: кого і як пропонують увічнити
Закон окреслює широкий перелік потенційних категорій. Серед них:
- глави держав або прирівняні до них особи різних історичних періодів (зокрема часів Русі, Руського королівства, Української козацької держави (Війська Запорозького), Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української держави, Карпатської України);
- президенти України (крім усунених з посади);
- головнокомандувачі або прирівняні до них командири та військові лідери часів УНР та Української Галицької армії;
- головнокомандувачі Збройних Сил України у період війни за незалежність України;
- особи, які зробили значний внесок у здобуття чи відновлення незалежності України, розвиток держави, культури та суспільства;
- лауреати Нобелівської премії з науки та літератури, діячі світового рівня у сфері науки й культури, пов’язані з Україною (громадяни, уродженці або ті, хто проживав на її території).
Законопроєкт встановлює низку чітких обмежень. Так, до Пантеону не зможуть бути включені особи, засуджені за злочини проти національної безпеки України чи міжнародного правопорядку. Також ті, на кого поширюється законодавство про засудження комуністичного, нацистського та російського імперського тоталітарних режимів.
Рішення щодо перепоховання ухвалюватимуть лише за згодою близьких родичів. Кандидатури оцінюватиме спеціальний дорадчий орган із залученням істориків, науковців та представників Українського інституту національної пам’яті. Остаточному рішенню передуватиме громадське обговорення.
Чому Польща обурена
Польське медіа Onet повідомляло про здивування політичних сил Польщі, які побоюються потенційних історико-політичних дискусій навколо персоналій майбутнього пантеону. У польському уряді зазначили, що знали про наміри створення пантеону, але все одно здивовані.
Неназваний представник уряду зазначив, що поточний курс Києва не створює сприятливих умов для роботи польського бізнесу в Україні. Інше джерело на високій урядовій посаді висловило думку, що ескалація напруги у відносинах із Польщею може завдати шкоди самій Україні.
Водночас офіційна позиція Варшави наразі стримана — польська сторона очікує фінальної редакції документа та переліку осіб, які можуть бути включені до меморіального простору.
