Український продуктовий ринок може зіткнутися з новим логістичним викликом. Через російські удари Київщина за останні 6 місяців втратила понад 650 000 кв. м складської нерухомості. Значна частина зруйнованих об’єктів — холодильні комплекси, без яких неможливо забезпечити стабільне постачання продукції з обмеженим терміном зберігання.
Про це повідомив СЕО Бюро інвестиційних програм Олександр Бондаренко агентству “Інтерфакс-Україна”.
Наслідки можуть відчути не лише логістичні оператори та торгівельні мережі. У найближчі місяці окремі категорії продуктів можуть подорожчати на 10-15%. Якщо ж бізнес не зможе швидко перебудувати ланцюги постачання, восени ринок ризикує зіткнутися з дефіцитом.
80% холодних складів знищено: що буде з цінами на продукти
Київська область — один із ключових логістичних вузлів українського ритейлу. Тут зосереджена значна частина складської інфраструктури, через яку товари потрапляють до магазинів у столиці та інших регіонах. За словами Бондаренка, за пів року російські атаки знищили понад 650 000 кв. м логістичних площ. Приблизно 30% площі припадала на холодильні склади торгівельних мереж.
Серед компаній, інфраструктура яких постраждала, експерт називає
- Fozzy Group,
- Metro,
- Auchan,
- Varus,
- АТБ,
- Аврору.
Загальні втрати холодної логістики на Київщині він оцінює приблизно у 80%. Для ринку це критично, оскільки холодильний склад — не просто приміщення для зберігання. Його потужності є частиною безперервного ланцюга від виробника до полиці магазину. Втрата таких об’єктів означає необхідність терміново шукати заміну.
Дорожча логістика може перекластися у ціну товару
Перший варіант розвитку подій передбачає швидку перебудову логістики. Ритейлерам і виробникам доведеться розподіляти запаси між іншими регіонами, шукати вільні холодильні потужності та змінювати маршрути доставки.
Така система потенційно дозволить уникнути масштабного дефіциту. Але її слабке місце — вартість. Чим довший маршрут, більше перевалок і складніша система зберігання, тим вищою стає собівартість постачання. Частину витрат бізнесу доведеться закладати у кінцеву ціну.
Саме тому за відносно сприятливого сценарію ціни на товари, що потребують температурного режиму, можуть зрости на 10-15%.
Головний ризик — не ціни, а порожні полиці
Гірший сценарій може виявитися значно дорожчим для ринку. Проблема полягає не лише у фізичній відсутності складів. Потрібно визначити, хто нестиме витрати від їх знищення та фінансуватиме нову логістику — торговельні мережі чи виробники.
Для постачальників це особливо чутливе питання. Великі мережі нерідко оплачують поставки із відтермінуванням на 60-90 днів. Якщо одночасно з виробнику доведеться фінансувати дорожче транспортування, зберігання та відновлення власної інфраструктури, навантаження на оборотний капітал різко зросте.
У такій ситуації частина компаній може скоротити присутність на українському ринку або переорієнтувати продукцію на експорт. Якщо атаки на логістичні об’єкти продовжаться, дефіцит окремих категорій товарів може стати реальністю вже у жовтні-листопаді.
Український бізнес наближається до межі витривалості
Для компаній проблема має ще один вимір — відновлення після кожної нової атаки. Підприємству недостатньо просто знову запустити виробництво. Потрібно відновити обладнання, знайти кошти, працівників, складські площі та канали постачання. Повторні удари збільшують термін окупності таких інвестицій і роблять відновлення ризикованішим.
Бондаренко оцінює запас фінансової та операційної стійкості частини українського бізнесу у нинішніх умовах у 6-12 місяців.
Якщо ситуація не зміниться, компаніям доведеться вирішувати питання: продовжувати інвестувати у відновлення в Україні чи переносити частину виробництва за кордон.
Серед потенційних напрямків експерт називає Польщу, Румунію та Словаччину.