Президент України Володимир Зеленський 22 липня 2025 року підписав законопроєкт №12414, який обмежує незалежність двох ключових антикорупційних органів — Національного антикорупційного бюро України (НАБУ) та Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП).
Рішення вже викликало хвилю протестів у різних містах країни, але закон уже набирає чинності з 23 липня. Новий документ змінює механізм роботи антикорупційних органів, підпорядковуючи їх генеральному прокурору, що викликало широку суспільну дискусію щодо майбутнього України в Європі та антикорупційної реформи.
Законопроєкт №12414: нові правила роботи НАБУ і САП від генпрокурора
Раніше, 22 липня дня Верховна Рада підтримала законопроєкт №12414:
- “Слуга народу” — 185 голосів,
- “Батьківщина” — 15 голосів,
- “Платформа за життя та мир” — 18 голосів,
- “Відновлення України” — 9 голосів,
- “За майбутнє” — 10 голосів,
- “Довіра” — 17 голосів
Проти голосували:
- “Європейська Солідарність” — 3 голоси,
- “Голос” — 1 голос.
Закон передбачає підпорядкування НАБУ і САП генеральному прокурору. Як пояснила голова комітету Верховної Ради з антикорупційної політики Анастасія Радіна, генпрокурор отримає розширені повноваження, зокрема право керувати САП, делегувати функції іншим прокурорам, надавати обов’язкові письмові вказівки детективам НАБУ та вимагати матеріали розслідувань. Також можливе передання справ НАБУ іншим органам.
Важливий поворот в Україні: закон, який розколов суспільство, набирає сили
Підписання закону викликало хвилю протестів у багатьох містах України — Києві, Львові, Дніпрі, Одесі, Тернополі. Тисячі громадян вийшли на вулиці з вимогами накласти вето на цей документ. Протестувальники вигукували гасла проти рішення уряду, висловлюючи побоювання, що ухвалені зміни суттєво послаблять боротьбу з корупцією.
На фоні протестів через закон про НАБУ та САП президент Володимир Зеленський провів зустріч із керівниками ключових правоохоронних відомств — СБУ, НАБУ, САП, НАЗК, ДБР, МВС та Офісу генерального прокурора.
Головною темою обговорення стало посилення антикорупційної системи в Україні, пришвидшення розслідувань та забезпечення невідворотності покарання для порушників. Учасники наради домовились спільно працювати над розробкою детального плану дій, який планують погодити протягом наступних двох тижнів.
“Чуємо суспільство, бачимо очікування”, — наголосив Зеленський під час наради.
Проте у соцмережах проходить хвиля обурення — квитків до Києва майже не знайти. Користувачі масово скаржаться на неможливість купити квитки на потяги до столиці — вільні місця зникають буквально за кілька хвилин після відкриття продажу. Пасажири підозрюють: причина — масова скупка квитків ботами та перекупниками, які потім продають їх удвічі або навіть утричі дорожче.
За словами мандрівників, квитки, які не вдалося реалізувати, часто повертають за добу до поїздки. Люди зазначають, що подібна схема діє вже багато років і залишається без належної реакції з боку перевізника.
Передісторія законопроєкту — з чого все почалося
Спершу законопроєкт №12414 стосувався змін до Кримінального процесуального кодексу, зокрема щодо розслідувань випадків зникнення людей у воєнний час. Проте перед другим читанням до нього були внесені правки, які радикально змінюють статус НАБУ і САП, встановлюючи контроль над ними з боку Офісу генерального прокурора.
Керівництво антикорупційних органів, директор НАБУ Семен Кривонос і очільник САП Олександр Клименко, рішуче виступили проти закону. Вони закликали президента Зеленського відмовитися від підписання, наголошуючи, що документ підриває здатність ефективно протидіяти корупції. Також ряд депутатів та представників бізнесу публічно висловили думки проти введення законопроєкту.
Раніше НАБУ та САП мали статус незалежних органів, що є однією з основ довіри до антикорупційної реформи в Україні після Революції гідності. Втрата незалежності може поставити під сумнів результати проведених реформ та рівень довіри як у суспільстві, так і серед міжнародних партнерів.
Нагадаємо, ЄС вже попередив Україну — незалежність НАБУ та САП є умовою подальшої фінансової підтримки. Речник Єврокомісії Гійом Мерсьє наголосив, що підтримка ЄС безпосередньо залежить від реформ правосуддя та боротьбі з корупцією. Детальніше про реакцію ЄС та можливі наслідки — у нашому матеріалі.
