Інвестиційний фонд Pluralis B.V., що перебуває під управлінням американського Media Development Investment Fund, увійшов до складу акціонерів “Української правди”.
Про це йдеться у пресрелізі Dragon Capital.
Угода стала першою інвестицією фонду в Україну та першою інституційною підтримкою незалежних українських медіа від початку повномасштабної війни.
Фонд Pluralis став міноритарним акціонером Української правди: деталі угоди
Pluralis B.V., зареєстрований у Нідерландах імпакт-фонд, придбав міноритарну частку в компаніях ТОВ “УП Медіа Плюс” та ТОВ “УП Медіа”, які управляють виданням “Українська правда”. Документи підписали засновник Dragon Capital і акціонер УП Томаш Фіала та представники фонду.
Фінансові умови угоди сторони не розкривають. Водночас інвестиція має стратегічний характер і передбачає участь представників фонду в корпоративному управлінні медіа.
Інвестиції в незалежні українські медіа — головний мотив
За словами генерального директора MDIF Гарлана Мандела, “Українська правда” протягом 25 років залишається одним із ключових незалежних джерел інформації в країні.
“Протягом 25 років «Українська правда» відіграє ключову роль у формуванні суспільного дискурсу в Україні, і ми раді можливості інвестувати в її наступний етап розвитку”, — зазначив Гарлан Мандел.
У фонді вважають, що УП має потенціал зростання навіть в умовах воєнного часу та відіграватиме важливу роль у післявоєнній трансформації України.
Від моменту створення Георгієм Ґонґадзе “Українська правда” послідовно перебуває серед ключових майданчиків політичної дискусії в країні. Видання супроводжувало Україну під час переломних етапів її історії — від подій Помаранчевої революції та Революції гідності до періодів російської агресії й повномасштабної війни.
Що зміниться для Української правди
Томаш Фіала зазначив, що залучення фонду Pluralis посилить інституційну спроможність медіа. Представники фонду увійдуть до наглядової ради, що, за словами Фіали, сприятиме впровадженню міжнародних практик корпоративного управління та журналістики.
Виконавчий директор Української правди” Андрій Боборикін додав, що партнерство відкриває можливості для масштабування бізнес-моделі.
“Партнерство з Pluralis сприятиме подальшому розвитку “Української правди” відповідно до найвищих міжнародних стандартів журналістики, зокрема через участь двох представників фонду в наглядовій раді”, – додав засновник Dragon Capital і акціонер УП Томаш Фіала.
Міжнародний фонд Pluralis — що відомо
Pluralis B.V. — інвестиційна компанія зі штаб-квартирою в Амстердамі, що спеціалізується на підтримці незалежних новинних медіа в Європі. Серед її партнерів та інвесторів:
- європейські медіагрупи,
- банківські структури,
- фонди з підтримки демократії,
- приватні імпакт-інвестори, зокрема King Baudouin Foundation, Tinius Trust, Oak Foundation, Mediahuis та Erste Bank.
Фонд уже має активи в країнах Центральної та Південно-Східної Європи й декларує довгостроковий підхід до інвестицій у медіа.
MDIF, який управляє Pluralis, працює як неприбутковий фонд і інвестує в незалежні медіапроєкти по всьому світу.
Про Українську правду: головне
“Українську правду” заснували у 2000 році. Видання охоплює теми політики, економіки, суспільства, технологій і міжнародних подій. Його щомісячна аудиторія перевищує 15 млн читачів.
У 2021 році “Українську правду” придбала інвесткомпанія Dragon Capital. У липні 2025 року Томаш Фіала став прямим кінцевим бенефіціаром видання.
Незалежні медіа України: хто тримає новинну прозорість
За даними Інституту масової інформації, декілька українських видань входять до “Білого списку”, які дотримуються високих стандартів та працюють без олігархічного впливу. Такі висновки стали результатом комплексного двоетапного дослідження онлайн-медіа, яке ІМІ проводить кожні шість місяців.
Хто в списку білих медіа
До числа провідних незалежних медіа належать:
- “Українська правда”,
- “Бабель”,
- “Дзеркало тижня” (ZN.ua),
- “Еспресо”,
- “Слово і діло”,
- “Український тиждень”.
Незалежні редакції відзначаються прозорими моделями фінансування. Вони покладаються на гранти, внески читачів через підписки чи донати та диверсифіковані рекламні джерела. Такий підхід дозволяє уникати залежності від одного власника або політичного впливу, забезпечуючи редакційну автономію та довіру аудиторії.
