Український фармвиробник “Дарниця” з березня 2025 року двічі призупиняв роботу заводу на дев’ять тижнів. Основна причина – переповнені склади та падіння продажів через конфлікт із топовими аптечними мережами.
Аналогічну інформацію наводить компанія Proxima Research.
Завод Дарниця стоїть: чому український гігант ліків не може продавати продукцію
Керівництво “Дарниці” повідомляє, що найбільші аптечні мережі майже припинили реалізацію продукції заводу. Це призвело до накопичення ліків на складах, розрахованих на 10 000 палет. Через неможливість збувати товар компанія змушена була двічі зупиняти виробництво:
- у березні на три тижні,
- з червня по серпень.
“Востаннє ми зупинялися не через техобслуговування 1998 року. Те, що відбувається зараз, – шок для всього фармринку”, – каже членкиня ради директорів “Дарниці” Катерина Загорій.
Дарниця втратила частку ринку
У 2024 році завод контролював близько 15% обсягу продажів ліків в Україні та 5% у грошовому вираженні. З березня 2025 року показники знизилися до 10% і 3%, відповідно. Через зниження показників “Дарниця” опустилася з другого на четверте місце серед виробників ліків.
CEO компанії Андрій Обрізан пояснив, що попит на їхні препарати різко впав і товар стало нікуди збувати, зазначивши, що ситуація безпрецедентна.
Адаптація виробництва
Станом на 2025 рік завод має 14 виробничих ліній, і наразі склад заповнений на 95%. Компанія перейшла на ручне планування: зупиняють окремі лінії відповідно до попиту. Сировини вистачає на два роки вперед.
Також “Дарниця” скоротила близько 11% персоналу – 1068 осіб, а під час простою зарплату зменшували до двох третин. Крім того, компанія призупинила інвестиції в нові розробки та закрила частину вакансій.
Конфлікт з аптечними мережами — з чого все почалося
За версією “Дарниці”, падіння продажів спричинили топ-5 аптечних мереж, що формують близько 70% доходів від продажу ліків. Зокрема, популярний препарат “Цитрамон-Дарниця” поступово втратив першість на користь “Лубнифарм”.
Аптечні мережі звинувачення відкидають, пояснюючи падіння продажів високою ціною ліків і державною політикою стимулювати дешевші аналоги.
“У аптеках кажуть, що “Дарниця” збанкрутувала, закрилась, якісь стандарти якості не відповідають. Абсолютна неправда, щоб пояснити, чому нас немає в аптеці”, – каже CEO компанії Андрій Обрізан.
Менеджери заводу відзначають, що аптеки більше не передають їм дані про продажі безпосередньо, і тепер компанія отримує цю інформацію виключно через посередницький сервіс Tabletki.
Стратегія виживання заводу
Компанія нарощує продажі в інших мережах, що дозволяє компенсувати близько 30% падіння. Одночасно “Дарниця” готує звернення до Антимонопольного комітету щодо недобросовісної конкуренції.
Експорт компанії залишається не великим — у 2023–2025 роках частка зросла з 5% до 10%, завдяки виходу на ринки Австралії, Польщі та країн Центральної Азії.
Також завод замовив дослідження в Київській школі економіки та ГО “Технології прогресу”, щоб оцінити фармринок та запропонувати реалістичну модель розвитку галузі в Україні. МОЗ закликає аптеки та виробників знайти компроміс, але терміни врегулювання залишаються невизначеними.
“Ми впевнені у своїй правоті та звертатимемося, зокрема, до Антимонопольного комітету. На нашу думку, дії окремих аптечних мереж мають ознаки порушення закону”, – повідомляє Обрізан.
Попри кризу, “Дарниця” залишається ключовим гравцем фармринку України та шукає шляхи стабілізації й диверсифікації продажів.
Фармацевтичний ринок України 2025: ключові гравці
За даними аналітичної платформи PharmXplorer, аптечний ринок України у першому кварталі 2025 року показав зростання. Загальна вартість продажу товарів аптечного кошика склала 58,5 млрд грн або на 22,7% більше, ніж у I кв. 2024 року. Реалізовано 338,6 млн упаковок (+ 1,2%), у доларовому еквіваленті — 1,4 млрд USD (+12,2%).
Топ-3 українських виробників:
- Фармак,
- Дарниця,
- Teva
Інші вагомі гравці:
- Київмедпрепарат,
- Борщагівка,
- Індар,
- Київський вітамінний завод
Серед брендів лідерами продажу стали Нурофен, Ксарелто та Тріпліксам. Дієтичні добавки зросли на 30% у грошовому та 6% у натуральному вираженні. Лікарські засоби зменшилися в упаковках на 0,5%, але у гривнях показали +22%. А частка дієтичних добавок у структурі аптечного кошика: 12,2% у грошовому, 9,6% у натуральному вираженні. Окремо частка рецептурних ліків зростає, попит на спеціалізовані препарати збільшується. Імпортні препарати займають більшу частку ринку як у гривнях, так і в упаковках.
Ключовими факторами ризику для українського фармринку залишається війна, руйнування енергетичної інфраструктури, обмеження зовнішньої торгівлі. Міжнародна допомога у 2025 році у розмірі 38,4 млрд USD забезпечує покриття бюджетного дефіциту.
