Основним регулятором криптоіндустрії, ймовірно, стане Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку. Таку модель наразі підтримує профільний комітет Верховної Ради, який працює над підготовкою законопроєкту про віртуальні активи до другого читання.
Про зміну акцентів у підході до регулювання заявив голова парламентського комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
За його словами, робоча група активізувала роботу над документом і планує винести на розгляд парламенту вже найближчими місяцями.
“Зараз дуже інтенсивно йде робоча група, плануємо в березні вже винести законопроєкт по криптовалюті на друге читання”, – зазначив нардеп.
Крипторинок в Україні отримає регулятора: рішення парламенту щодо НКЦПФР
Питання регулятора стало одним із головних у процесі ухвалення законопроєкту №10225-д. Після першого читання восени 2025 року документ фактично “завис” саме через відсутність консенсусу щодо того, хто контролюватиме криптовалютний ринок.
На різних етапах обговорення розглядалися три потенційні центри регуляції:
- Міністерство цифрової трансформації,
- Національний банк України,
- НКЦПФР.
Однак у фінальній конфігурації законодавці схиляються до моделі, за якої Національна комісія з цінних паперів та фондового ринку стане ключовим наглядовим органом, тоді як Нацбанк виконуватиме допоміжну функцію. В компетенції НБУ буде частина контролю фінансових потоків та ризиків.
На практиці йдеться про наближення української моделі до європейської логіки регулювання, де ринок цифрових активів розглядається як частина ринку капіталу.
Перезавантаження НКЦПФР як головна умова реформи
У парламенті не приховують, що рішення про передачу повноважень НКЦПФР пов’язане з очікуванням перезапуску регулятора. Саме оновлення структури та учасників Нацкомісії називають необхідною передумовою ефективного нагляду за крипторинком.
За оцінками робочої групи, без модернізації регулятора запуск повноцінного правового режиму для віртуальних активів може втратити сенс. Ринок потребує не лише правил, а й органу, здатного їх забезпечити.
Податкова архітектура: повільний старт для ринку
Законопроєкт передбачає спеціальний податковий режим, який має стимулювати вихід криптооперацій з тіні. У перший рік після набуття чинності закону планується запровадити пільгову ставку ПДФО на рівні 5% для доходів від операцій із цифровими активами. Податкове зобов’язання виникатиме лише з чистого фінансового результату — різниці між ціною придбання та продажу активів.
Після завершення перехідного періоду криптодоходи оподатковуватимуться за стандартною моделлю:
- 18% податку на доходи фізичних осіб,
- 5% військового збору.
За задумом законодавців, має знизити бар’єр входу у легальне поле та поступово інтегрувати ринок у загальну податкову систему.
Що планують узгодити перед другим читанням
До фінального голосування законодавцям ще належить визначити перелік операцій, що можуть отримати податкові пільги. Також потрібно окреслити параметри перехідного періоду легалізації активів та механізми фінансового моніторингу. Також тривають консультації з Офісом президента щодо регуляторної моделі.
Важливо, що документ має не лише легалізувати криптоактиви, а й сформувати повноцінний ринок послуг — від зберігання до обігу та інвестиційних інструментів на базі цифрових активів.
Легалізація — сигнал інвесторам про прозорість
Запуск чіткої регуляторної рамки для криптовалютного ринку розглядається владою як елемент фінансової модернізації. Чіткі правила ринку можуть стати сигналом для міжнародних інвесторів і технологічних компаній, які досі працюють з українськими користувачами у “сірій” юрисдикції.
Якщо закон буде ухвалений у 2026 році, Україна нарешті отримає легальний ринок віртуальних активів із визначеним регулятором, податковими правилами та механізмами державного нагляду. Ще один крок до європейської моделі ринку.
Раніше НКЦПФР офіційно відмовилася від ролі регулятора крипторинку після змін до законопроєкту №10225-д. Регулятор заявив про фокус на розвитку фондового ринку та інноваційних інструментів замість участі у політичних суперечках.
