Відключення електроенергії залишаються вагомим фактором тиску на український бізнес. З перебоями в електропостачанні зіткнулися 80% компаній, проте більшість із них змогли перебудувати операційну модель і зберегти безперервність роботи.
Про це йдеться в опитуванні Європейської Бізнес Асоціації, проведеному серед бізнесу в середині січня 2026 року.
“Результати спеціального опитування Європейської Бізнес Асоціації “Вплив відключень електроенергії на роботу бізнесу” свідчать, що перебої з електропостачанням ускладнюють операційну діяльність для більшості членських компаній (80%), і лише п’ята частина (20%) зазначила, що відключення не позначилися на їхній роботі”, — повідомляють в ЕБА.
Електроенергія, простої та зростання цін: що показало опитування бізнесу в Україні
Енергетична нестабільність безпосередньо позначається на витратах компаній:
- 61% респондентів перебої з електропостачанням призвели до зростання собівартості продукції та послуг;
- 58% бізнесів були змушені переглянути графіки роботи, підлаштовуючись під погодинні або аварійні відключення.
Кожна друга компанія повідомила про скорочення обсягів виробництва чи надання послуг. Майже 50% всіх опитаних — про вимушені простої. Фінансові наслідки для більшості респондентів вилилися у підвищення цін у діапазоні 10–30%.
Лише окремі компанії змогли обмежити зростання витрат до 2–5%.

Контракти збережено та ефективність падає
Попри тиск на операційну діяльність, бізнес переважно виконує зобов’язання перед клієнтами та партнерами. Лише 9% учасників опитування заявили про зриви контрактів, пов’язані з відключеннями електроенергії. Бізнес підготувався, та в умовах енергетичної кризи, наслідки себе проявили.
Водночас компанії визнають — подальше погіршення енергетичної ситуації може поставити під загрозу стабільність ланцюгів постачання та експортні контракти.
Автономна генерація — нова норма роботи бізнесу
Ключовою відповіддю бізнесу на енергетичні ризики стали інвестиції в автономність. За даними EBA:
- 90% опитаних компаній мають альтернативні джерела енергії або власну генерацію;
- 25% бізнесів повідомили про повну енергонезалежність,
- 38% про здатність переважно перекривати дефіцит електроенергії.
Найбільший інтерес компанії проявляють до систем накопичення енергії — їх обрали 35% респондентів. Сонячну генерацію використовують або впроваджують 26% компаній. Інвестиції у газову, біогазову та вітрову генерацію залишаються обмеженими через складну регуляцію та високу капіталомісткість.
Очікування бізнесу
Компанії очікують від держави прогнозованих графіків відключень, фінансових стимулів для енергетичних проєктів, спрощення дозвільних процедур та доступу до кредитування. Водночас значна частина бізнесу не розраховує на швидкі рішення й продовжує інвестувати власні кошти в енергетичну стійкість.
Ситуація в енергетиці залишається критичною через масовані атаки Росії на обʼєкти генерації та передачі. З жовтня 2025 року пошкоджено 8,5 ГВт потужностей, а доступна генерація покриває лише близько 60% потреб країни.
Уряд запровадив надзвичайний стан в енергетиці та загальнонаціональні екстрені графіки відключень. Додатково регулятор підвищив цінові обмеження на короткострокових сегментах ринку електроенергії до 15 000 грн/МВт-год. Саме це фактором зростання витрат для бізнесу.
Ціни на електроенергію для бізнесу: як вони змінилися
Національна комісія з регулювання енергетики та комунальних послуг підвищила граничні ціни на електроенергію для підприємств. Про це 16 січня під час виступу у Верховній Раді повідомив міністр енергетики Денис Шмигаль.
За його словами, підвищення денних прайскепів дозволить ефективно використовувати імпортовану електроенергію та вирівняти постачання протягом доби.
“У нас зараз перекіс: на нічні години імпорт закуповується в повному обʼємі, під завʼязку фізичних спроможностей, а вдень, на жаль, імпортується менше як 30% від фізичних спроможностей”, – сказав він.

Уряд в пошуку балансу для ринку
Нові прайскепи безпосередньо стосуватимуться промислових споживачів. Тарифи для населення залишаються фіксованими завдяки системі покладання спеціальних обов’язків. Мета підвищення — стимулювати імпорт електроенергії з Європи та створити більш стабільний ринок, особливо в денні години, коли дефіцит генерації найбільший.
Енергетична система України залишається у стані високого навантаження через численні пошкодження, завдані російськими атаками. Як зазначив Шмигаль, жодна електростанція не залишилася неушкодженою — тисячі мегаватів потужностей були виведені з експлуатації.
Вплив на бізнес і кінцевого споживача
Підвищення денних прайскепів змусить бізнес збільшувати витрати на електроенергію. В кінцевому форматі це може призвести до росту собівартості продукції та послуг, а отже — вплинути на ціни для населення. Експерти застерігають, що подібні зміни здатні частково підштовхнути інфляційні процеси.
Попереднє підвищення прайс-кепів відбулося у липні 2025 року. Тоді тарифи на вечірні години (17:00–23:00) зросли майже в 1,7 раза. Нове рішення регулятора торкається денного періоду.
Нагадаємо, імпорт електроенергії з ЄС в Україні зростає до максимуму 2300 МВт, щоб компенсувати пошкодження енергосистеми під час війни. Проте через перевантаження мереж українці стикаються з регулярними екстреними відключеннями світла.
